Руслан Демчук: «Термін окупності фермерського елеватора складає 3–10 років»

17.02.2022

Власний елеватор економічно вигідний для господарств із будь-яким земельним банком, стверджує експерт. Проте окупність інвестицій може суттєво відрізнятися для різних зерносховищ і залежить від ряду умов.

«Фермери із земельним банком від 500 до 3000 га зараз зазвичай одразу будують повноцінний елеватор – із очищенням, зерносушаркою та сучасними металевими силосами, – говорить Руслан Демчук. – На такому елеваторі є можливість не лише доробляти та зберігати власне зерно господарства, а й надавати послуги із сушіння та зберігання іншим фермерам. За рахунок додаткового прибутку від співпраці із поклажодавцями інвестиції  окупаються досить швидко – в середньому за 3–5 років».

А от для менших господарств, із земельним банком 200–400 га, час окупності повноцінного мініелеватора з очищенням, сушаркою та силосом під зберігання може сягнути 8–10 років.

«Тож такі господарства зазвичай спочатку встановлюють сепаратор та сушарку, а для зберігання все ще використовують криті приміщення, – говорить представник KMZ Industries. – А вже згодом поступово добудовують на об’єкті силоси для якісного зберігання. Саме із таких невеличких зерносушильних комплексів починався шлях багатьох наших замовників-фермерів до елеватора з повною комплектацією».

Зазвичай повна комплектація фермерського елеватора виглядає так:

• Транспортери (ланцюгові та норії) продуктивністю 50–100 тонн/год.
• Сепаратор 50–100 тонн/год для попереднього очищення.
• Зерносушарка потужністю 400–700 тонн на добу при сушінні кукурудзи із 24% до 14%. Зазвичай задля економії в процесі експлуатації фермери одразу обирають таке обладнання на альтернативних видах палива.
• Один-два оперативні (конусні) силоси для накопичення вологого зерна перед сушаркою. Їх об’єм має дорівнювати добовому запасу потужності зерносушарки.
• Два-три силоси на плоскому днищі для тривалого зберігання зерна, найкраще – один силос під одну культуру, з об’ємом зерна, який планується збирати в сезон (зазвичай  від 1,5 тис. тонн до 5 тис. тонн). Бажано проєктувати такі силоси однакової висоти та діаметру: так вдасться оптимізувати їхню вартість.
• Автомобільні ваги.
• Бункер для відвантаження на автомобіль (рідко  – на залізничну колію).

Витрати на будівництво

Окрім вартості обладнання витрати на будівництво включають також і вартість проєктування – залежно від складності об’єкта вона складає 3–5% від усього прайсу будівництва. Також одразу треба враховувати інженерно-геологічні та інженерно-геодезичні вишукування, авторський та технічний нагляди за будівництвом  – це ще плюс 1-2% від загальної вартості будівництва.

Якщо з огляду на дорожнечу газу плануєте купувати зерносушарку на альтернативних видах палива, треба передбачити й інвестиції в теплогенератор, що працює на такому паливі.

«Наприклад, для фермерських сушарок із продуктивністю 200–500 тонн на добу теплогенератор із повною автоматизацією та системами захисту від перегріву буде коштувати приблизно 80% вартості зерносушарки», – говорить Руслан Демчук.

Щорічна амортизація елеватора

Тут вже витрати не такі значні, кажуть експерти. І акцентують: на них серйозно впливає грамотність експлуатації обладнання. Якщо елеватор експлуатувати правильно, перші 3–5 років він потребує лише планового технічного обслуговування, як то заміна мастила, ущільнювачів, ковшів у норії, підтяжка болтів, вкорочення стрічок та ланцюгів тощо. Якщо ж ставитися до обладнання неналежно, з великою вірогідністю знадобиться заміна моторів, редукторів, норійних стрічок, скребків на транспортерах, підшипників та інше.

«Якщо перевести це в цифри, то амортизація виглядає приблизно так: при правильній експлуатації перші 3–5 років це 0,5–1% від вартості елеватора, а от при неправильній – 3-4%, – пояснює Руслан Демчук. – Якщо ж говорити про довшу перспективу, від 5 до 10 років, то при правильній експлуатації це вже 3–5% від вартості елеватора, а от неправильна обійдеться у 7-8% від вартості елеватора. Тож будуйте грамотно й експлуатуйте правильно – це допоможе економити кошти й бути успішним елеваторником».

Оригінал статті опубліковано на сайті Agroreview.com