Світлана Нікітюк: Нам важливо, аби елеваторні комплекси працювали, як швейцарський годинник | KMZ Industries

Світлана Нікітюк: Нам важливо, аби елеваторні комплекси працювали, як швейцарський годинник

«Епіцентр Агро» активно розвиває напрямок зберігання та доробки зернових і олійних культур. За останній рік компанія практично подвоїла свої елеваторні потужності — з 800 тис тонн до 1,5 млн тонн. Три нові елеваторні хаби побудував агрохолдинг на Київщині, Вінниччині та Хмельниччині. На кожному з цих потужних об’єктів впроваджені сучасні інноваційні технології, деякі застосовані на українських елеваторах вперше.

Про вплив елеваторного «буму» на агровиробників і український ринок, схожості та відмінності постачальників обладнання і плани на подальший розвиток агрохолдингу розповідає керівник центрального офісу департаменту з аграрних питань, заступник керівника «Епіцентр Агро» з елеваторного напрямку, керівник відділу трейдингу Світлана Нікітюк.

В останні роки в Україні помітний «бум» елеваторів, коли їх бажало мати кожне господарство. Які тенденції щодо цього ви спостерігаєте сьогодні, та які прогнози ситуації? Як оцінюєте поточну ситуацію, що склалася на елеваторному ринку України?

— Власний аналіз елеваторного ринку України ми вперше зробили напередодні поїздки в Ганновер у 2017 році. Дефіцит елеваторних потужностей на той час складав близько 40 млн тонн. І це був знак, у якому напрямку вітчизняні виробники можуть розвивати свої потужності.

Наступні три роки лише підтвердили наші висновки — дефіцит елеваторів в країні стрімко скорочується. Цьому сприяють не лише агрохолдинги, а й фермери та середні господарства. Останнім часом навіть невеличкі фермери будують елеватори на 50—60 тис. тонн одночасного зберігання.

Зазначу, що ситуація з лінійними та портовими елеваторами різна. Протягом останніх семи років було побудовано багато нових потужностей елеваторів у портах. Вже сьогодні ми бачимо профіцит портових елеваторів, який матимете позитивні наслідки для агровиробників: ціни на перевалку знижуються.

Останні наші дослідження цього ринку, які готувались у 2019-2020 роках, свідчать про те, що Україні зараз не вистачає приблизно 25 млн тонн одночасного зберігання на лінійних елеваторах.

На якому обсязі потужностей зберігання плануєте зупинитися?

— Протягом останнього маркетингового року ми збільшили елеваторні потужності агрохолдингу практично вдвічі — до 1,5 млн тонн проведення масштабних реконструкцій. Суттєво збільшили потужності на двох наших маршрутних елеваторних хабах. Запустили третю виробничу чергу (+207 тис. тонн) на Вінницькому елеваторі, який у результаті став найбільшим у структурі агрохолдингу – сьогодні його потужності одночасного зберігання сягають 375 тис. тонн. Завершили будівництво третьої черги на Закупнянському ХПП на Хмельниччині, завдяки чому його потужності виросли до понад 300 тис. тонн. А також збудували новий елеваторний хаб на 105 тис. тонн на місці старого зерносховища на нашому елеваторному підприємстві «Переробник», що на Київщині. Останній елеватор не маршрутний: його обслуговує наш власний парк автозерновозів.

До 2022/2023 маркетингового року плануємо побудувати та реконструювати ще кілька власних маршрутних елеваторів поблизу с/г земель, які обробляємо: у Хмельницькій та Вінницькій областях. Таким чином елеваторне господарство виросте «Епіцентр Агро» до 2—2,2 млн тонн.

У чому переваги зберігання зерна на сучасних елеваторах? Що частіше обирають сільськогосподарські підприємства – вітчизняне чи імпортне обладнання і чому? Яка позиція компанії «Епіцентр Агро»?

— Нові сучасні елеватори більш економічні та швидкі. Із місць зберігання зерна елеватори перетворюються на високотехнологічний інфраструктурний бізнес. Їхня роль в структурі зернового ринку докорінно змінюється, і наша стратегія націлена на будівництво маршрутних  елеваторів, які здатні прискорити логістичний ланцюжок «елеватор-порт».

До розбудови власного елеваторного господарства протягом 2-3 років ми возили зерно на доробку та зберігання на понад 20 сторонніх елеваторів і встигли добре вивчити плюси та мінуси працюючих в Україні підприємств. З точки зору виробника головний їхній мінус — це швидкість. Точніше, її відсутність. На більшості підприємств все робиться надзвичайно повільно. Через це виробник втрачає реальні гроші. Швидкість приймання та відвантаження зерна впливає на окупність, ефективність та прибутковість елеватора, і вона має збільшуватись.

На наших елеваторних хабах, передусім, робимо ставку на швидкість та ефективність. Саме для цього шукаємо цікаві рішення, нові можливості, ідеї та інноваційні технології. Нам важливо, аби елеваторні комплекси працювали, як швейцарський годинник, а також щоб на них заробляли ті, хто привозить сюди своє зерно, — фермери й агровиробники.

При виборі обладнання будь-який холдинг дивиться на свою економіку та вподобання. На цьому ринку «встановлюють моду» родоначальники цього бізнесу — Канада і США. Відповідно їхні елеваторні комплекси є найдорожчими. Наступні за ціною — європейські виробники. З нашої практики, можу сказати, що силоси, зроблені з металу, можна купувати і українські, і європейські, й американські.

Що стосується транспорту, тут вітчизняним виробникам ще треба попрацювати над транспортними системами та додатковим сервісом для елеваторних комплексів. Якщо, наприклад, виробник декларує швидкість 200—250 т/год, це має відповідати дійсності.

Взагалі сьогодні вже недостатньо мати якісне обладнання. Потрібні технології, спрямовані на комплексне вирішення задач з енергоефективності, безпеки праці, екології та  автоматизації виробничих процесів.

Які технічні новації застосовуєте на ваших нових об’єктах? Від чого, навпаки, відмовляєтеся?

— Найперше, на що ми звертаємо увагу, – це запровадження енергоефективних технологій. Сушарки, транспортери та решта елеваторного обладнання мають використовувати енергоносії ощадливіше: електроенергію, природний/скраплений газ або альтернативне паливо. Адже ця стаття витрат істотно впливає на собівартість зберігання зерна і, відповідно, на окупність та прибутковість елеватора при експлуатації.

Для зменшення використання газу також застосовуємо систему рекуперації відпрацьованого повітря в сушарках і додатково їх утеплюємо. Також по максимуму використовуємо самопливне обладнання, а за рахунок заміни конструкцій стандартних ланцюгових транспортерів на інноваційні стрічкові знижуємо витрати на електроенергію, зменшуючи при цьому кількість пошкодженого зерна.

Взагалі маємо багато різних інноваційних цікавинок. Наприклад, спеціальне полімерне покриття для дахів силосів зменшує нагрівання поверхні, убезпечуючи метал від корозії та підтримуючи нижчу температуру над зерном, закладеним на зберігання. А використання подібного покриття в обробці усього транспортного устаткування та технологічних вузлів збільшує термін його експлуатації.

Потужні енергозберігаючі сучасні сушарки «доводять до кондиції» по 4000 тонн кукурудзи на добу. На нових елеваторах, які запланували будувати, будемо мати можливість сушіння понад 6000 тонн , оскільки зі змінами клімату в Україні останніми роками ми розуміємо, що кукурудзу аграрії будуть збирати орієнтовно за 30 днів, відповідно, маємо посилити можливості оперативної прийомки. Завдяки автоматичній системі контролю — в безперервному режимі вимірювати параметри зерна, зокрема, його вологість і температуру, та гарантувати безпечні умови зберігання зерна. Наші оператори повністю контролюють кожну частину сушарно-складського комплексу.

Окрема гордість — лабораторне обладнання. Для вимірювання якісних параметрів зерна на своїх елеваторах, наприклад,  використовуємо інфрачервоний експрес-аналізатор Infratek. Таке ж обладнання, як у портах. Це дозволяє запобігти виникненню розбіжностей і непорозумінь щодо якісних характеристик с/г культур, що потрапляють на елеватор.

Яким ви бачите аграрне майбутнє України, наскільки реально збільшити врожаї зерна, і як ви оцінюєте  внутрішню потребу в елеваторах?

— Потенціал України на світовому ринку зерна дуже великий. Є куди зростати. Попри те, що це рік був непоказовий (через аномальні  погодно-кліматичні умови постраждали всі виробники), за сприятливіших умов наші аграрії можуть спокійно підвищити щорічні показники в рослинництві ще на 20—30 млн тонн. Дуже хочу, щоб Україна відправляла на експорт понад 100 млн тонн зерна. Але з досягненням таких показників у рослинництві дефіцит елеваторних потужностей знову зросте.

На сьогодні Україна має певний профіцит портових елеваторних потужностей, завдяки чому ціни на перевалку за останні кілька років суттєво знизилися. Проте на лінійних елеваторах і досі спостерігається дефіцит. Якщо позбутися його, в результаті виграють усі. Отже маємо працювати над усім цим у комплексі, нарощуючи не лише обсяги вирощеного зерна, а й потужності для перевалки та зберігання.

Ви, перебуваючи на своїй посаді в компанії «Епіцентр Агро», супроводжували  будівництво вже не одного елеватора. Який головний урок винесли для себе?

— Експерименти — дороге задоволення. Цієї осені відбуваються пусконалагоджувальні роботи та технологічний запуск одразу на наших трьох нових елеваторних потужностях — у Закупному на Хмельниччині, на Вінницькому елеваторі і на елеваторному комплексі  «Переробник» на Київщині. Заповнювали силоси поступово, відповідно до технології. До збору ранньої групи зернових врожаю-2021 маємо час, щоб виправити нюанси.

Наразі нам важливо створити сучасні регіональні зернові хаби, де поєднуватимуться бізнес-інтереси продавців і покупців зерна. Хочемо забезпечувати високі якісні характеристики доробки цього зерна, його продажу прямо на елеваторах за згодою продавців, а також швидку логістику до морських портів.

Чи спостерігається нестача кадрів на елеваторах? За якими спеціальностями? Як це питання вирішує для себе «Епіцентр Агро»?

— Три роки тому, коли Польща відкрила свій ринок праці, в Україні розпочався стрімкий відтік профільного персоналу: люди подалися до сусідніх країн на заробітки. Це був досить тяжкий період. Але за цей час наші співвітчизники встигли з’їздити на заробітки і повернутися додому. Наразі ми не відчуваємо вже серйозного «кадрового голоду».

Зараз немає проблеми знайти кваліфікованого директора елеватора. В України чимало фахівців із досвідом. Також слід бути готовими до того, що новий директор може привести із собою команду на ключові посади: головного інженера, головного енергетика.

Стабілізації на ринку труда посприяла й пандемія, із початком якої люди стали більше цінувати свої робочі місця. Але за деякими напрямками певний дефіцит спеціалістів ще є.

Зокрема, операторів елеваторного комплексу, або зерносушильників. Їх завжди потрібно додатково навчати, адже специфіка їхньої роботи вимагає доброго розуміння в техніці та досконалого знання маршрутів, якими пересувається зерно на елеваторі. За будь-яких несправностей вони мають дуже оперативно зреагувати й ліквідувати збій у системі.

Які найпоширеніші помилки при будівництві елеваторів ви спостерігали в Україні та що можете сказати по власній компанії?

— Дві найпоширеніші проблеми, через які виникають несправності в роботі елеватора, — це помилки при монтажі та людський фактор. Кадри, кваліфікація людей, які працюють на елеваторі, та фахівців шефмонтажних організацій, що встановлюють обладнання, — все це дуже важливо. Саме тому ми принципово не співпрацюємо із компаніями-одноденками, а витрачаємо час на пошук надійних партнерів.

Як оцінюєте цьогорічні темпи експорту? Яка ситуація із цінами на зерно порівняно з минулим сезоном?

Із початку 2020/2021 маркетингового року ціни на всі зернові є суттєво вищими, ніж торік. І зараз вони продовжують триматися на досить високому рівні. Зокрема, ціна на кукурудзу зросла на 20%, соняшник — до 40%, пшеницю — до 15%.

Серед чинників, що вплинули на цьогорічну цінову політику: перерахування залишків та збільшення обсягів імпорту зерна з боку Китаю,  неврожай в Європі, Україні тощо.

Навіщо аграріям вкладати власні кошти в розбудову ринкової інфраструктури, на вашу думку?

— Навряд чи найближчим часом ми побачимо якісь активні рухи з боку держави щодо покращення аграрної інфраструктури та зміни поведінки Укрзалізниці. У цих умовах добробут аграріїв виключно в їхніх власних руках.

На сьогодні вже недостатньо вирощувати і продавати. Це шлях «в нікуди». Аграрні компанії, які не мають власної інфраструктури, несуть додаткові витрати. З одного боку, в них вища собівартість. З іншого, нижча ціна від покупців. Не маючи можливості, куди покласти зерно, вони змушені реалізовувати вирощену продукцію якомога швидше, не чекаючи сприятливішої кон’юнктури на ринку.

Саме тому кожен з агровиробників намагається підсилити інфраструктуру, щоб збільшити свою маржу за вирощену продукцію.

Як плануєте логістику на нових елеваторах?

— По-перше, наші елеваторні хаби розташовані в радіусі 50—70 км від масивів полів, які знаходяться в агрохолдинга в обробітку. Така відстань є оптимальною, бо дозволяє зменшити додаткові логістичні навантаження.

По-друге, ми будуємо переважно маршрутні елеватори. Потужні лінії відвантаження та наявність маршрутної відправки значно впливає на оборотність, комерційну окупність та ефективність елеватору, дозволяючи оперативно формувати товарні партії зерна та швидко відправляти його в порти.

Саме тому на всіх наших нових та реконструйованих елеваторах побудовані залізничні колії та присутнє маршрутне відвантаження товарного складу на 3500 тонн (54 вагони), а подекуди – на Вінницькому елеваторі та Закупнянському ХПП — навіть двох. Такий підхід дозволить забезпечувати нам 1,5—3 обороти протягом маркетингового сезону.

По-третє, ми враховуємо той факт, що навіть при маршрутному відвантаженні обов’язково треба дати нашим поклажодавцям право вибору, тому забезпечуємо можливість відвантаження з усіх наших елеваторів також автомобільним транспортом. Такий підхід додає нам швидкості, економічності й оперативності в роботі всіх елеваторів.

Як ви особисто потрапили в аграрну галузь? Чому обрали «Епіцентр Агро»?

— Мій шлях до агро є певною закономірністю подій. Тривалий час працювала у виноробній промисловості, вивчаючи економіку цієї галузі зсередини. Згодом отримала пропозицію спробувати свої сили в одному з агрохолдингів («Мрія»), пізніше очолити відділ трейдингу мене запросив «Епіцентр К». На сьогодні окрім трейдингу також відповідаю за розвиток елеваторного напрямку агрохолдингу.

Цікаво, яка у вас освіта, пані Світлано? Що ви закінчили, що дає змогу так чудово розумітися на обладнанні і технічних характеристиках елеваторів?

— А яку з освіт вам назвати (посміхається — ред.).  У мене їх аж чотири. Перша освіта економічна: закінчила Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана. Друга — юридична. Третя — МВА в Единбурзькій бізнес-школі. Зараз отримую четверту — агрономічну.

Чи є у Вас хобі, яке захоплює та надихає, крім роботи? Чи переносите щось зі свого хобі на роботу?

— Захоплює спорт, навчання і читання, а надихає, звичайно ж, сім’я! Намагаюся тримати себе у формі. Подобається біг, а нещодавно серйозно захопилась великим тенісом. Спорт дуже загартовує зсередини. Він посилює твердість характеру та якості, які вже є. З’являється бажання: добігти до фінішу будь-якими шляхами, не зважаючи на жодні перешкоди.

Що ж стосується елеваторів, так це велика та приємна частина мого життя. Робота, яка забирає дуже багато часу і водночас приносить мені відчуття задоволення і справжній драйв!

Потрібна повна інформація про нашу продукцію? Залиште email і ми відправимо вам наш каталог:

Прокрутити до верху