Вячеслав Степанчук: Не буває поганого обладнання – є неправильно підібране або погано змонтоване | KMZ Industries

Вячеслав Степанчук: Не буває поганого обладнання – є неправильно підібране або погано змонтоване

Побудувати елеватор швидко і дешево – це бажання інвесторів часом закінчується протилежними результатами. Виходить і дорого, і довго. Незважаючи на те, що металеві силоси в Україні будуються вже не одне десятиліття, практика показує, що помилки в монтажі ємностей досі не рідкість, причому помилки серйозні. Про це ми і поговорили з директором з монтажу та будівництва «KMZ Industries» Вячеславом Степанчуком.

Вячеслав, в Україні вже більше 20 років будують металеві елеватори. Можна порівняти типові помилки монтажу та будівництва «старих» силосів і помилки (прорахунки), які роблять сьогодні?

Вячеслав Степанчук: Коли в Україні зводили перші металеві силоси, я тільки починав освоювати будівельну справу у виші. На нашому факультеті викладався предмет «Сільськогосподарські будівлі та споруди», але там нам переважно розповідали про типові будівлі із залізобетону. Металеві ж ємності подавались як якась імпортна дивина, яка можливо замінить СОГівські елеватори у майбутньому… І ось сьогодні саме вони є найпопулярнішими сільськогосподарськими спорудами в Україні.

Що стосується помилок, то, звичайно, вони були присутні тоді, і, на жаль, є і зараз. Але якщо раніше вони були більше пов’язані з відсутністю досвіду і недосконалістю конструкції, то тепер причина більшості з них – бажання власника заощадити на якісному монтажі й професійному контролі.

Монтажники, які стояли біля витоків будівництва металевих елеваторів, уже мають достатній досвід, щоб не робити помилок. Але оскільки потреба в будівництві елеваторів зростає, а професіоналів на всіх охочих не вистачає, на ринок починають виходити компанії без досвіду, які тільки видають себе за профі. Насправді вони максимум вивчили інструкції по збірці, найняли робітників з низькою кваліфікацією і в кращому випадку аж одного співробітника, який раніше монтував таке обладнання. От саме вони і роблять масу помилок, адже якісно змонтувати силос новачкам не під силу: в монтажі багато тонкощів і нюансів, які не описані в інструкціях, і про які не прочитаєш в інтернеті.

Чи є в Україні достатня кількість фахівців, які виступають від імені замовника і можуть «відловлювати» ці помилки?

Вячеслав Степанчук: Ні. І недосвідченим монтажникам це тільки на руку: адже якщо відсутній якісний нагляд – помилку легко не помітити. Розуміючи це, багато замовників залучають шеф-монтажника від заводу-виготовлювача, щоб забезпечити належну якість збірки. Але тут важливо не плутати ролі та відповідальність шеф-монтажника і технагляду.

Шеф-монтажник – це консультант: він роз’яснює креслення, технологічну послідовність монтажу обладнання, допомагає розібратися в нюансах збірки. А ось відповідальність за якість робіт на об’єкті згідно з чинним законодавством (Постанова КМУ від 11.07.2007 р. №903) лежить саме на технагляді й безпосередньому виконавцеві робіт.

Шеф-монтажник же як особа зацікавлена не має права виступати в ролі контролера. Тому саме технагляд зобов’язаний розбиратися в кресленнях (пам’ятаємо, шеф-монтажник його проконсультує) і стежити за тим, щоб обладнання було зібрано за вимогами складальної документації заводу-виготовлювача. Зрештою саме за це він отримує гроші, а не за свої підпис і печатку на виконавчій документації.

Тобто шеф-монтажник від заводу-виробника – це необхідний мінімум для якісного монтажу?

Вячеслав Степанчук: Так, коли і заощадити хочеться, і підстраховка потрібна. Такий монтаж дає замовнику впевненість у тому, що процес збірки його майбутнього елеватора під наглядом, і є компетентна людина, до якої можна звернутися за роз’ясненнями та консультаціями в разі потреби.

Але все ж оптимальний варіант – повноцінний монтаж від заводу-виробника. Він передбачає прийомку основи під монтаж обладнання, безпосередньо монтаж за узгодженим замовником проєктом виконання робіт (ПВР), здачу проміжних етапів збірки технічному нагляду, проведення пусконалагоджувальних робіт і безпосередньо здачу змонтованого обладнання замовнику. Тут замовник отримує максимальну безпеку: завод як ніхто інший зацікавлений в якісному монтажі свого обладнання, адже це його репутація. До того ж, замовляючи монтаж у виробника, немає необхідності «купувати» ще й шеф-монтаж: фахівці добре знають, як монтувати власне обладнання, а будь-який бригадир може виступити в ролі шеф-монтажника.

Крім того, монтажні бригади KMZ Industries, наприклад, можуть монтувати не тільки власне обладнання, а й обладнання будь-яких інших виробників – як на невеликих і середніх об’єктах, так і на великих елеваторах. Ми вважаємо за доцільне надавати таку послугу. На ринку, як я уже говорив, є велика потреба в якісному монтажі, і в той же час багато виробників елеваторного обладнання радять вдаватися до аутсорсингу для монтажу.

Ваша компанія проводить також аудит вже готових силосів, ви даєте висновки про стан ємностей. До ваших порад прислухаються? Бувають випадки, коли ні?

Вячеслав Степанчук: Ми проводимо різні види таких оглядів: наприклад, експрес-огляд основних вузлів і параметрів обладнання або ж ретельний огляд із частковим розбиранням обладнання – все залежить від завдань і побажань клієнта. У результаті нашої роботи замовник отримує звіт з детальним описом виявлених проблем і рекомендаціями, як їх усунути.

Грамотні господарник цінують такий професійний погляд незацікавлених в прихованні недоліків сторонніх фахівців і оперативно усувають виявлені за результатами огляду проблеми.

Є й ті, хто не поспішає виконувати рекомендації: інженерна служба вимагає ремонту, а директори не дозволяють. Адже це додаткові витрати, а директор повинен відзвітувати власнику про економічну ефективність. Менше витратив – більше заробив, логіка проста. А тим часом витрати на ремонт окупаються уникненням фінансових втрат навіть від одного дня простою комплексу в разі поломки. Адже навіть найякісніше обладнання без належного сервісу може дуже швидко перетворитися на металобрухт.

Якщо говорити конкретно, починаючи з основи силосу, що ви бачите на ринку – які сьогодні роблять помилки при будівництві фундаментів, основ? Чому такі помилки виникають?

Вячеслав Степанчук: На жаль, не можу ідентифікувати усіх помилок, адже часто ми приходимо на об’єкт, коли бетонні роботи вже закінчені або перебувають на стадії завершення. Головна, на мій погляд, коли бетону не дають набрати необхідну міцність, яка потрібна для роботи хімічного анкера для кріплення силосу до основи. Роблять це з метою економії часу, щоб скоріше запустити бригади для монтажу. Ну і, звичайно, те, що ми виявляємо згодом, уже в процесі експлуатації, – неякісне ущільнення основи. Це призводить до нерівномірних осідань внутрішньої частини силосів, а іноді навіть і головного опорного кільця. Це може бути і недолік проєктної організації, і помилка виконавця робіт з підготовки основ, і коли не залучили лабораторію для перевірки якості ущільнення, і відсутність належного контролю за етапами виконання робіт, та й просто банальне бажання заощадити.

Взагалі, я вважаю, будь-яка помилка – це завжди цілий ряд причин: хтось недогледів, десь не проконтролювали, щось упустили, на чомусь зекономили і так далі. А тим часом в будівництві не буває дрібниць: кожен етап дуже важливий, адже будівельні норми написані на основі допущених кимось колись помилок, проведених досліджень і розрахунків, і якщо цих норм і правил неухильно дотримуватися, то помилок не буде.

Чи часто зустрічаються проблеми з кріпленнями анкерів, які фіксують металеву ємність до фундаменту? Це через недостатню компетенції монтажників?

Вячеслав Степанчук: На щастя, нечасто, але все ж трапляються. Це дуже відповідальний вузол, і на даному етапі повинен бути особливий контроль з боку технічного нагляду: потрібно проконтролювати діаметр і глибину свердління отвору, якість знепилювання, глибину установки анкера і повноту заповнення отвору хімічною сумішшю.

На цей етап обов’язково складається акт огляду прихованих робіт, і роботу приймають комісією. Якщо в ході встановлення щось йде не так і встановити анкер в проєктному місці не виходить, то треба обов’язково викликати проєктувальника, а за необхідності – і розробника обладнання, і прийняти рішення про подальші дії.

Буває також, що проєктувальник, коли проєктує частину залізобетонних конструкцій, закладає в місці встановлення анкерних шпильок армування, через яке згодом неможливо просвердлити отвір саме в тому місці, де це необхідно. Це відбувається тому, що розробник не враховує діаметр розташування анкерних шпильок, який вказаний в завданні на фундамент. Бур свердлильної установки потрапляє в арматуру і йде в бік або швидко виходить із ладу. Тому важливо дуже ретельно вивчити документацію заводу-виготовлювача і не нехтувати дрібницями.

Чи зустрічаються сьогодні проблеми, пов’язані із самим конструктивом силосів? Чи виробники вміють вже їх робити якісно?

Вячеслав Степанчук: Я завжди кажу: не буває поганого обладнання – є неправильно підібране або погано змонтоване обладнання. Звичайно, у кожного є сильні і слабкі сторони, головне при виборі детально вивчати всі важливі параметри і опції: товщину і марку сталі, матеріал футерування, застосовувані приводи і багато, багато іншого.
На ринку ж ключову роль часто відіграє ціна. Клієнт оцінює основні робочі параметри обладнання різних виробників, бачить, що вони практично збігаються, і робить вибір на користь більш дешевого. При цьому не враховує, наприклад, той факт, що силос виготовлений не за ДБН, а згідно недозволених в Україні «менш металоємних» стандартів, наприклад, американського ANSI/ASAE EP. Або силос вироблений зі сталі низької якості з тонким захисним покриттям; естакада не відповідає нормам охорони праці по ширині проходів, не оснащена обхідними майданчиками, відсутній люк обслуговування зачисного шнека, немає навіть дахової драбини. І цей список можна продовжувати довго …

Окремий пункт – ремонтопридатність. Нам, наприклад, доводилося виготовляти і встановлювати деталі на імпортне обладнання, оскільки терміни поставки з-за кордону обчислюються місяцями, а тримати на складі запас усіх швидкозношуваних частин дозволити собі може далеко не кожен власник елеватора.

Також раджу звернути увагу на гарантійний термін. Його тривалість свідчить про впевненість виробника в якості свого обладнання. Ми, наприклад, недавно прийняли рішення в три рази збільшити гарантійний термін на все вироблене нами обладнання, якщо воно монтується силами KMZ Industries. Думаю, це більш ніж красномовне визнання значущості грамотного виробництва і професійного монтажу для подальшої безпроблемної експлуатації обладнання.

А які фактори залежать від оснастки? Що буде, якщо застосувати неправильну оснастку при монтажі? Є приклади?

Вячеслав Степанчук: Оснастка – дуже важливий елемент у монтажі. Перш за все, це такелажний пристрій, який підпадає під дію спеціальних норм («Правила охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання», затверджені наказом Міністерства соціальної політики України від 19.01.2018 р. №62).

Оснастка повинна бути виготовлена ​​по конструкторській документації, введена в експлуатацію, проходити обов’язкові випробування і технічний огляд. Від її якості залежить, чи буде взагалі змонтований силос, а найголовніше – безпека людей.
Підбір оснастки ведеться виключно розрахунковим методом при розробці ПВР. Якщо неправильно розрахувати вагу обладнання, яке підніматимуть, не виконати передбачену ПВР фіксацію оснастки, то може статися аварія, яка обов’язково призведе як мінімум до фінансових втрат і зриву термінів.

Наведу приклад, як відсутність ПВР, порушення інструкції з монтажу, некомпетентність монтажної організації і недбалість кранівника призвели до аварії. На одному з об’єктів при підйомі обладнання стався розрив металевих ребер жорсткості, за які були закріплені стропи. Розрив, звісно, ж, призвів до падіння і пошкодження корпусу силосу.
Чому стався розрив? Через неправильний вибір такелажного пристрою. Коли розбирали інцидент із замовником, з’ясувалося, що він під тиском підрядника відмовився від залучення шефмонтажу від заводу-виробника. Розцінюю таку поведінку підрядника як непрофесіоналізм і побоювання вести монтаж під супроводом фахівця заводу-виготовлювача. Більш того, технагляд виявився некомпетентним: оглядаючи ушкодження нашого силосу, ми виявили ще ряд проблем і невідповідностей складальній документації.

Що в підсумку: зірвані терміни введення об’єкта в експлуатацію, а монтажна організація зазнала фінансових втрат. Добре ще, що постраждало тільки «залізо» і ніхто з людей не отримав травму. І все це тільки через банальне бажання заощадити на шефмонтажі, який у нас раз в 5–10 дешевше європейського і становить мізерну частину загальної вартості будівництва.

Чи можна візуально визначити, що ребра жорсткості змонтовані або закріплені неправильно? Такі помилки зустрічаються?

Вячеслав Степанчук: Можна, якщо це грубі помилки, такі як підрізка ребер або візуально помітні невідповідності кресленню. Але, наприклад, якщо ребра переплутали по товщині, то тут без інструментального контролю не обійтися. Також ребра можуть мати ненормальні деформації і викривлення, але це зазвичай виявляється тільки за допомогою геодезичного контролю.

Часто зустрічаються проблеми з болтами і гайками? Неправильна різьба, неправильна послідовність «зшивання» тощо?

Вячеслав Степанчук: На щастя, таких помилок зустрічається все менше. Думаю, вже всі виробники практикують монтаж стінових панелей методом «врозпушку». Науковими дослідженнями доведено, що міцність з’єднання цим методом значно перевищує міцність з’єднання методом «внапусток». І помилки тут можуть припуститися лише ті, хто монтує, не заглядаючи в креслення, та ще й без шефмонтажника.

Взагалі, якщо правильність збірки багатошарових ярусів силосу проконтролювати досить нескладно, то проблеми перетягнутості чи недотягнутості болтового з’єднання зустрічаються досить часто. Недотягнутий болт набагато легше ідентифікувати і підтягнути, а ось перетягнутий, який уже в процесі монтажу знаходиться в перенапруженому стані, має більш низькі міцнісні характеристики, ніж правильно затягнутий болт. Тому при монтажі на затягуванні болтових з’єднань повинні працювати дуже досвідчені монтажники, які, так би мовити, відчувають процес.

Що ви порадите учасникам ринку, щоб уникнути проблем із монтажем силосів?

Вячеслав Степанчук: Монтажним організаціям – братися тільки за ту роботу, яку вони можуть виконати якісно! Наймайте висококваліфікований персонал, навчайте, платіть гідну заробітну плату, користуйтеся якісним інструментом і оснасткою, завжди розробляйте і добре продумуйте проєкт виконання робіт, не бійтеся контролю і в жодному разі не відмовляйтеся від послуг шефмонтажника.

А замовнику раджу грамотно організувати незалежний багатоступінчастий контроль виконання будівельно-монтажних робіт – адже це ж йому в майбутньому експлуатувати об’єкт, а значить, економія тут недоцільна. Радий, що це розуміє все більша кількість власників, і впевнений, що з часом в цьому напрямку на зміну тотальній економії прийде економія розумна, де якість будівництва і контроль монтажу будуть у пріоритеті.

Потрібна повна інформація про нашу продукцію? Залиште email і ми відправимо вам наш каталог:

Прокрутити до верху