Завантаження

    UA

    Статті та огляди
    Статті та огляди

    Аналітична довідка про зерновий ринок та стан потужностей для зберігання зерна в Україні (станом на 30 листопада 2022 р.)

    30.11.2022

    Розвиток українського ринку зернових у 2021/2022 МР характеризується таким: 

    • скороченням виробництва (внаслідок зниження посівних площ); 
    • окупацією зерносівних регіонів; 
    • недотриманням агротехнологічних прийомів; 
    • зміною товарних потоків, переорієнтацією та суттєвим подорожчанням логістики.

    ВРОЖАЙ 2021/2022 МР

    Більш ніж 500 тис. т зерна було викрадено росією з тимчасово окупованих територій (Kyiv Rysing). До 4,7 млн га зменшились посівні площі (-26%) , по-перше, через тимчасову окупацію певних регіонів країни, по-друге, через неможливість господарювання на вже звільнених територіях (мінування, забруднення, пошкодження ріллі) або тих, що поруч із фронтом.

    Навесні 2022 р. змінилась структура посівів: через прогнозовану навесні відсутність можливості експортувати соняшник,  пшеницю, ріпак та ярий ячмінь. Натомість аграрії збільшили площі під посіви бобових та гречки, прогнозуючи підвищений внутрішній попит на них.

    Станом на 25/11 за даними Міністерства аграрної політики та продовольства України збір врожаю зернових та зернобобових культур в Україні завершено на 82%. Станом на 23 листопада 2022 р., за словами Ігоря Віштака, директора Департаменту аграрного розвитку Міністерства аграрної політика та продовольства України, ідеться про понад 67 млн (у т.ч. 51 млн тонн зернових та 16 млн тонн олійних).

    За «стабільними» умовами маємо вийти на 77 млн тонн; матимемо на 10% менший врожай, ніж торік (86 млн тонн). Це майже на 30% перевищує прогноз у 55 млн тонн, зроблений Mind на підставі оцінок провідних агарних аналітиків та асоціацій; та прогнози Міністерства аграрної політики та продовольства України про 65 млн тонн.

    Зернових та бобових обмолочено 9,2 млн га, намолочено 40,1 млн тонн зерна, зокрема:

    • 100% пшениці з 4,7 млн га. При врожайності 41,2 ц/га намолочено 19,4 млн тонн;
    • 100% ячменю з 1,6 млн га. При врожайності 35,1 ц/га намолочено 5,6 млн тонн;
    • 100% гороху з 0,112 млн га. При врожайності 23,4 ц/га намолочено 261 тис. тонн;
    • кукурудзи на зерно з 2,2 млн га (53%). При врожайності 60,1 ц/га намолочено 13,5 млн тонн;
    • гречки з 0,115 млн га (98%). При врожайності 13,7 ц/га намолочено 156,5 тис. тонн;
    • проса з 0, 043 млн га (95%). При врожайності 23,1 ц/га намолочено 98 тис. тонн.

    Олійних з 7,1 млн га намолочено 16,6 млн тонн, зокрема:

    • соняшнику – з площі у 4,5 млн га (96%). При врожайності 21,7 ц/га намолочено 9,8 млн тонн насіння;
    • сої з 1,5 млн га (97%), намолочено 3,6 млн тонн при врожайності 24,1 ц/га;

    100% ріпаку з 1,1 млн га. Намолочено 3,2 млн тонн насіння при врожайності 28,9 ц/га.

    За оцінкою УКАБ зменшення валового збору відбулося як за рахунок посівних площ, так і за рахунок врожайності. 

    Такого врожаю достатньо для внутрішнього споживання та збереження експортного потенціалу України. Внутрішнє споживання зросте порівняноіз трьома попередніми сезонами, але причини цього цілком зрозумілі: можливе зростання кормового споживання та збільшення втрат на елеваторах, розміщених у тимчасово окупованих та прифронтових регіонах. Нижче – три приклади розрахунків: по кукурудзі, пшениці та соняшнику. Детальніше про олійні (посилання), детальніше про зернові (посилання).

    • Внутрішнє споживання кукурудзи за останні 3 сезони не перевищувало 6,4 млн тонн. В 2021/22 МР очікується на рівні 11,1 млн тонн. Якщо спиратися на дані про врожай на сьогодні, то внутрішнє споживання кукурудзи становитиме 41% від виробництва (раніше – 20%).
    • Середній показник внутрішнього споживання пшениці у ті ж періоди складав 7,6 млн тонн. Цього сезону цей показник очікується на рівні 10,5 млн тонн. Якщо спиратися на дані про врожай на сьогодні, то внутрішнє споживання пшениці становитиме 54% від виробництва (раніше – 32%).

    Виробництво та внутрішня переробка насіння соняшника останні 7 років стабільно становила 97-98% від загальної пропозиції. У минулому періоді цей показник становив 13, 4 млн тонн. У 2021/22 МР внутрішнє споживання та переробка очікується на рівні 10,7 млн тонн. Тобто можемо прогнозувати, що весь соняшник, що буде намолочено, буде використано та перероблено в країні.

    ЕКСПОРТ ЗЕРНА 2021/2022 МР

    З березня по 15 листопада український кордон перетнуло 29,12 млн тонн с/г продукції (посилання). Загалом від початку війни до 15/11/2022 з України експортовано 6,3 млн тонн пшениці, кукурудзи – майже удвічі більше, а саме 11,1 млн тонн. (посилання)

    Станом на 28/11 з моменту виходу «Зерновим коридором» першого судна з українським продовольством експортовано 9,1 млн тонн агропродукції. Це зернові, зернобобові та олійні культури. Термін дії угоди спливає, поки її подовження не узгоджено, тривають перемовини.

    • Всього з українських портів вийшли 403 судна з продовольством для країн Азії, Європи та Африки. (за даними Міністерства інфраструктури України).
    • Станом на 24 жовтня 2022 українські порти працюють на 25–30% від максимальних потужностей через чергу кораблів у Босфорі, що пов‘язано зі штучними затримками інспекції суден росією (посилання).
    • Найбільше в розрізі культур «Зерновим коридором» експортували кукурудзи — 32%. Частка пшениці — 29,7%.

    29 листопада 2022 р. про готовність перших відвантажень зернових повідомив Одеський припортовий завод (посилання). Виконано перепрофілювання виробничих потужностей для відвантаження зерна на морський транспорт для експорту. Першим рейсом буде експортовано 23 тонни продукції.

    Залізничними шляхами за період з березня по жовтень 2022 р. відвантажено на експорт до ЄС (тобто суто сухопутний коридор, без доставки продукції у порти) олійних та зернових – 6,64 млн тонн (посилання, посилання 2, посилання 3). Станом на жовтень на 24,1% виконується план щодо відвантаження зернових, на олію – 35%, на макуху – 44%. Це пов‘язано із переорієнтуванням на морські перевезення завдяки відкриттю та подовженню угоди про зерновий коридор (посилання).

    МІЖНАРОДНІ ІНВЕСТИЦІЇ В ПОКРАЩАННЯ ЕКСПОРТУ

    Європейська комісія та держави-члени ЄС, що межують з Україною, організували 12 травня 2022 року «Шляхи солідарності» між Україною та ЄС. «Шляхів солідарності» — це важливі коридори для українського сільськогосподарського експорту, а також для експорту й імпорту інших товарів. Проте можливості «Шляхів» вже вичерпуються. Тому  18/11/2022 повідомляється, що Єврокомісія терміново виділить гранти на 250 млн євро для розвиток експортних «шляхів солідарності». Це дозволить скоротити час очікування, покращити рух через пункти перетину кордону та шляхи доступу до них.

    Через Фонд Connecting Europe Facility (CEF) буде мобілізовано 50 млн євро для розвитку інфраструктури, необхідної для подальшого збільшення пропускної спроможності шляхів солідарності.

    А до кінця 2023 року Європейський інвестиційний банк планує інвестувати до 300 мільйонів євро в проєкти, які відповідають цілям «Шляхів солідарності». Таку ж суму вкладе протягом 2022–2023 років Європейський банк реконструкції та розвитку. Ще $100 млн надійде від Світового банку. (посилання)

    ПРОГНОЗ ЕКСПОРТУ ЗЕРНОВИХ на 2022/2023

    Згідно зі звітом USDA від 9/11/2022 маємо такі прогнози на наступний сезон:

    ПШЕНИЦЯ

     Залишки на початок періоду,
    млн т
    Виробництво, млн тІмпорт, млн тВнутрішнє споживання (кормові), млн тВнутрішнє споживання (загалом), млн тЕкспорт, млн тЗалишки на кінець періоду, млн т
    2020/20211,5025,420,132,68,716,851,51
    2021/2022, оцінка1,5133,010,144,010,018,845,81
    2022/2023, прогноз5,8120,50,15,510,711,04,71

    КУКУРУДЗА

     Залишки на початок періоду,
    млн т
    Виробництво, млн тІмпорт, млн тВнутрішнє споживання (кормові), млн тВнутрішнє споживання (загалом), млн тЕкспорт, млн тЗалишки на кінець періоду, млн т
    2020/20211,4830,30,025,97,123,260,83
    2021/2022, оцінка0,8342,30,0210,211,427,04,57
    2022/2023, прогноз4,5731,509,510,715,59,87

    У той же час аналітики АПК-Інформ дають дві оцінки експорту зернових на 2022/2023 МР:

    • Відповідно до оптимістичного прогнозу, при функціонуванні «Зернового коридору», – 40,3 млн т, зокрема:
      • Пшениці може бути вивезено 13,8 млн тонн пшениці (-27% порівняно із 2021/2022 МР),
      • Кукурудзи – 20,0 млн тонн (-11%)
    • За песимістичним сценарієм – 24,3 млн тонн (53%), зокрема:
      • Пшениці – 8,1 млн тонн (- 57%),
      • Кукурудзи – 14,1 млн т (-48%).

    ДЕРЖПІДТРИМКА АГРАРІЇВ 2022

    Невеликі агровиробники стикнулися із проблемою недостатнього фінансування через те, що банки зменшили обсяги кредитування (наприклад, кредити видаються лише під техніку, але не видаються під нерухоме майно, наприклад під існуючій елеватор).

    У 2022 році працювала державна програма «5-7-9», що здешевлювала кредити. Нею скористалися понад 30 тисяч сільгоспвиробників; видано кредитів на суму майже 68 млрд грн, зокрема:

    • під посівну – до 1 червня – 38,5 млрд ;
    • за програмою портфельних гарантій 80% – 25,6 млрд грн.
    • Лідерами з кредитування стали Київська, Кіровоградська, Вінницька та Одеська області (посилання).

    Діяли міжнародні фінансові програмки на підтримку агросектору, у т.ч. від Європейського Союзу: прямі дотації для дрібних фермерів (ресурси та послуги для виробництва продуктів харчування та с/г діяльності) – 54 млн євро.

    Розподіл усієї державної та міжнародної підтримки відбувається виключно через Державний аграрний реєстр.

    ПОЛІМЕРНІ РУКАВИ ЯК ЦЬОГОРІЧНЕ ШВИДКЕ ВИРІШЕННЯ ДЕФІЦИТУ ПОТУЖНОСТЕЙ ЗБЕРІГАННЯ ЗЕРНА

    Дефіцит місткостей для приймання нового врожаю аналітики оцінювали на рівні 16,3 млн тонн. У 2021 в Україні в полімерних рукавах для тимчасового зберігання зернових розміщувалося близько 6,5 млн тонн зерна. У 2022 р. через знищення внаслідок бойових дій зерносховищ цей показник збільшиться до планки мінімум у 20 млн тонн.

    • Гуманітарна допомога від Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО): рукави для зберігання зерна, навантажувачі і розвантажувачі зерна до них та модульні зерносховища з тентовим покриттям та місткістю від 300 до 1000 т (для пшениці). Донорами програми є уряди Канади (52 млн дол.), Японії (6 млн дол.) та австралійською благодійною організацією Minderoo Foundation.
    • Програма від США на 100 млн дол. Понад 2 тис. мікро-, малих і середніх с/г товаровиробників отримають послуги зі зберігання зерна у рамках ініціативи AGRI (Agriculture Resilience Initiative) від USAID. Для цього USAID закупило більш ніж 8 тис. рукавів для зберігання зерна, 29 зернопакувальних машин та бункерів-перенавантажувачів; Агентство також підтримає встановлення модульних сховищ/ангарів для зберігання зерна загальною місткістю 77 тис. тонн (посилання). У рамках першого етапу програми визначено 1497 отримувачів рукавів для зберігання зерна місткістю 200 тонн кожен. (посилання).
    • Програма від Великобританії на 93 млн дол. для збільшення потужностей зберігання (рукави та ємності для тимчасового зберігання зерна).
    • Закінчується видача 35 тисяч рукавів для тимчасового зберігання зерна, яку реалізовує Уряд спільно з міжнародними партнерами через Продовольчу та сільськогосподарську організацію ООН (ФАО). Загальна ємність таких рукавів для зберігання становить 7 млн тонн зерна. Крім того, значна частина засобів для зберігання зерна була виготовлена в Україні.

    ПІДТРИМКА АГРАРІЇВ 2023

    Згідно із підписаним 3 листопада держбюджетом на 2023 рік не передбачено держпрограму на компенсацію 25% придбання елеваторного обладнання українського виробництва та 30%-у компенсацію будівництва елеватора. Перша з них добре зарекомендувала себе протягом чотирьох років існування, була прозорою, простою та швидкою. У 2023 році фінансування агросектору буде обмеженим. Працюватимуть дві державні програми:

    • програма кредитування від МЕРТу «5-7-9»: ліміт кредиту збільшився до 90 млн грн (+ 50%). Для цієї програми доступних кредитів передбачено 20 млрд грн;
    • програма стимулювання садівництва і створення теплиць: компенсація 2/3, якщо підприємство розбиває сад на площі до 25 га. На гранти за цією програмою закладено 1,35 млрд.

    Також аграрії зможуть скористатися вже діючими міжнародними грантами. За інформацією Міністерства аграрної політики уряд обговорює з міжнародними партнерами їх продовження на наступний рік та збільшення фінансування програм. Є попередні підтвердження щодо надання Україні насіння основних культур як гуманітарної допомоги фермерами. Ведеться робота щодо компенсації вартості страхування.

    • ФАО за фінансової підтримки Канади розпочала новий проєкт на суму 40 млн USD (52 мільйони канадських доларів) для подальшого розв’язання проблеми дефіциту зерносховищ в Україні. Ця ініціатива дозволить забезпечити зберігання додаткових 2,4 млн тонн зерна у сезоні 2022/2023, також передбачена відповідна технічна підтримка та обладнанням.
    • Цей проєкт доповнює допомогу у розмірі 17 млн доларів США, нещодавно надану урядом Японії для забезпечення зберігання 1 млн тонн зерна. Нещодавно розроблена Стратегія щодо підтримки зберігання зерна — розширення Плану швидкого реагування ФАО в Україні — спрямована на підтримку Міністерства аграрної політики та продовольства України для забезпечення 4,07 млн тонн зерносховищ, або 25 відсотків від загальнонаціонального дефіциту зберігання в 16 млн тонн у 2022-2023. (посилання)

    В Раді зареєстровані законопроєкти №8025 та 8051, які легалізують міжнародну допомогу через різні механізми. (посилання). Цими законопроєктами, зокрема, пропонується:

    • залучення кредитів для будівництва експортної інфраструктури (елеватори, авто, перевалки, мультимодальні комплекси та інше) – до 90% облікової ставки і до 50% тіла кредиту;
    • страхування таких експортних об’єктів та часткова компенсація страховикам у разі знищення від 40%;
    • закупівлю зерновозів, причепів та зернових контейнерів;
    • а також надання права ООН/ФАО бути організатором «мультимодальних перевезень» при експорті української агропродукції.

    ВІДКЛЮЧЕННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ

    На 19 листопада було пошкоджено близько 50% енергетичної інфраструктури України (посилання). За 1–23 листопада було здійснено 8 обстрілів енергетичної інфраструктури України.

    Через ракетну атаку росією 23 листопада сталися значні перебої в енерго-, тепло- та водопостачанні у більшості регіонів країни. Влучання в обʼєкти енергетичної інфраструктури спричинили аварійні відключення по всій Україні. Через зниження частоти в енергосистемі України на Рівненській, Південноукраїнськійта Хмельницькій АЕС спрацював аварійний захист, внаслідок чого всі енергоблоки були автоматично відключені.

    За словами міністра енергетики Германа Галущенка станом на кінець жовтня 90% вітрової та близько 40–50% сонячної енергетики України виведено з експлуатації через російське вторгнення (посилання). Повноцінно стабілізувати систему не виходить, ще багато областей страждають від відсутності енергопостачання.

    Навіть кількагодинне відключення додає труднощів на елеваторі. Добре, якщо елеватор зможе працювати у нічну зміну.

    1. Проблематично зважити зерно через те, що майже всі елеватори оснащені електронними вагами.
    2. Зберігати зерно без електрики можна. Проте в силосах для підтримки відповідної якості зерна його потрібно вентилювати. Або прогнати по транспортній мережі, щоб зайва волога випарювалася природнім шляхом. Генератор на 90 КВт забезпечить роботу транспортерів однієї ділянки зерносховища.
    3. Вирішення дилеми із сушінням кукурудзи: чи лишати на полі і прийняти зміну у її якісних показниках? Наприклад, у зерносушарки Brice-Baker 12/48 потужністю 16 т/годину по кукурудзі (при зниження 10% вологості)  – два-три вентилятори по 20 кВт. Додайте до цього інфраструктура навколо неї, транспортери.

    Розуміємо, що відсутність електрики уповільніть логістику. Повільно засобами механізації можна буде навантажувати автівки, проте постане питання у роботі залізничних шляхів.

    Щоб не простоювати під час можливих відключень, на елеватори закупають генератори, які здатні забезпечити сушку, вентиляцію та транспортування зерна по елеватору. Як визначити потужність дизель-генератора для резервного живлення елеватора?

    Крім того, очікується, що режим енергозбереження в Україні призведе до зменшення об’ємів переробки соняшнику. Тому що зупиняться ОЕЗ – підприємства з циклічним виробництвом. Вже відчувається активна пропозиція соняшнику з України за всіма напрямками Східної Європи. Зниження цін до $10 за тонну вже відчувається за деякими напрямками в Болгарії, Румунії та Угорщині. Очікуваний надлишок соняшнику до експорту в Україні вже складає ~4 млн тонн. При цьому ринки Болгарії, Румунії та Угорщини оптимістично можуть спожити до 3 млн т соняшнику з України за оцінками гравців ринку (посилання).

    ВТРАТИ ТА РУЙНУВАННЯ ЕЛЕВАТОРІВ

    Україна мала до війни щонайменше зерносховищ на 58 млн тонн.

    Дослідження Conflict Observatory встановило (посилання 1, посилання 2), що станом на 15 вересня 2022 р. приблизно кожне шосте (15,73%) українське зерносховище (силос, елеватор, бункер та склад для зберігання зерна й насіння) були знищені, пошкоджені росією та підпорядкованими їй силами або потрапили під їхній контроль з початку вторгнення 24 лютого:

    • Обсяг знищених і пошкоджених зерносховищ уздовж лінії фронту сягає 3,1 млн тонн.
    • На додачу до них елеватори місткістю ще 6,2 млн тонн на час проведення дослідження перебували на окупованих територіях (їх у фінальному рейтингу не враховували).

    Conflict Observatory за допомогою супутникових даних обстежувала зони за 120 км від фронту. З 1 399 наявних зерносховищ ретельно досліджено було лише 344. Лабораторія гуманітарних досліджень (HRL) Єльського інституту громадського здоров’я виявила, що 75 із них демонструють видимі пошкодження. Обстежити інші не дала змогу низька якість супутникових зображень. Припускається, що кількість об‘єктів, які зазнали руйнування чи пошкодження у цій зоні через авіа- та ракетні удари, вдвічі більша.

    Рейтинг безповоротних втрат елеваторних потужностей у регіонах України:

    Миколаївська область Втрачено та пошкоджено: 1 млн 046 тис. тонн (без урахування портових терміналів)Довоєнна кількість елеваторів: 70Загальна потужність одночасного зберігання: 2 млн 500 тис. тоннДефіцит елеваторних потужностей у 2020 році: 700 тис. тоннДонецька область Втрачено та пошкоджено: 439 тис. тонн (без урахування портових терміналів)Довоєнна кількість елеваторів: 35Загальна потужність одночасного зберігання: 1 млн 100 тис. тоннДефіцит елеваторних потужностей у 2020 році: 900 тис. тонн
    Запорізька область Втрачено та пошкоджено: 444 тис. тонн (без урахування портових терміналів)Довоєнна кількість елеваторів: 55Загальна потужність одночасного зберігання: 2 млн 100 тис. тоннДефіцит елеваторних потужностей у 2020 році: 1 млн 400 тис. тоннХарківська область Втрачено та пошкоджено: 300 тис. тоннДовоєнна кількість елеваторів: 87Загальна потужність одночасного зберігання: 2 млн 600 тис. тоннДефіцит елеваторних потужностей у 2020 році: 1 млн 500 тис. тонн
    Херсонська область Втрачено та пошкоджено: 185 тис. тонн (без урахування портових терміналів)Довоєнна кількість елеваторів: 59Загальна потужність одночасного зберігання: 2 млн тоннДефіцит елеваторних потужностей у 2020 році: 800 тис. тоннПолтавська область Втрачено та пошкоджено: 159 тис. тоннДовоєнна кількість елеваторів: 109Загальна потужність одночасного зберігання: 4 млн 500 тис. тоннДефіцит елеваторних потужностей у 2020 році: 900 тис. тонн
    Чернігівська область Втрачено та пошкоджено: 139 тис. тоннДовоєнна кількість елеваторів: 74Загальна потужність одночасного зберігання: 2 млн 100 тис. тоннДефіцит елеваторних потужностей у 2020 році: 2 млн 500 тис. тоннДніпропетровська область Втрачено та пошкоджено: 121 тис. тоннДовоєнна кількість елеваторів: 93Загальна потужність одночасного зберігання: 3 млн тоннДефіцит елеваторних потужностей у 2020 році: 1 млн 200 тис. тонн
    Житомирська область Втрачено та пошкоджено: 111 тис. тоннДовоєнна кількість елеваторів: 54Загальна потужність одночасного зберігання: 1 млн 100 тис. тоннДефіцит елеваторних потужностей у 2020 році: 1 млн 100 тис. тоннЛуганська область Втрачено та пошкоджено: 94 тис. тоннДовоєнна кількість елеваторів: 23Загальна потужність одночасного зберігання: 800 тис. тоннДефіцит елеваторних потужностей у 2020 році: 850 тис. тонн

    ПОШКОДЖЕНА РІЛЛЯ

    За даними досліджень 20–30% ріллі потребують очищення чи розмінування (посилання). Території, які потребують розмінування та відповідного відновлення на Херсонщині, складають 70% від загальної площі сільгоспземель області (посилання).

    У зброї та вибухових речовинах використовуються хімічні сполуки, які не піддаються біологічному розкладанню та можуть забруднювати ґрунт і поверхневі води. Тому експерти зазначають, що перед тим як засівати поля, які, можливо, мають забруднення внаслідок воєнних дій, треба обов’язково провести аналіз ґрунту. Прогноз по відтворенню родючості ґрунту після грубої рекультивації в місцях руйнації – кілька десятків років, залежно від площі руйнації. Це знов-таки потрібуватиме немалих фінансових вкладень. Без реалізації цих заходів вирощування сталих та якісних врожаїв сільськогосподарських культур буде проблематичним. (посилання)

    ПРОГНОЗ ВРОЖАЮ на 2023: ВСІ РІШЕННЯ НАВЕСНІ

    Станом на 23 листопада 2022 р., за словами Ігоря Віштака, директора Департаменту аграрного розвитку Міністерства аграрної політика та продовольства України, посівна кампанія озимих завершена на 94%. Зернових посіяно 4,4 млн га (пшениці – 3,8 млн га; ячменю – 613 млн га; жита – 79,2 тис. га). Озимого ріпаку – майже 1 млн га. (посилання 1, посилання 2).

    Agricultural Outlook від Центру досліджень продовольства та землекористування KSE Institute:

    • До вторгнення рф в Україну на частку зернових і олійних культур припадало 63% і 37% ріллі відповідно.
    • Зі зміною рентабельності посівів у 2022-2023 рр., що пов’язано зі зміною цін на внутрішньому ринку та собівартістю продукції у воєнний час, площі під олійними скоротяться до 35% на користь зернових.

    до 2030 р., зі стабілізацією цін та закінченням війни, площі зернових скоротяться до 60%, а олійних зростуть до 40%.

    Скорочення посівних площ (посилання) в 2022 календарному році на рівні 30% збережеться і у 2023 (принаймні через забруднення вибухонебезпечними предметами).Таким чином, через скорочення земель в обробці, економію ресурсу, а також фізичну відсутність достатньої кількості добрив урожай 2023 року оцінюється як менший, ніж у поточному році.

    Рішення про структуру посівів навесні 2023 року аграрії прийматимуть, враховуючи ситуацію на фронті, із портами та загалом в економіці країни. Горизонт планування з класичних 18 місяців чи маркетингового року становить два тижні (посилання).

    У врожаї превалюватимуть олійні, бобові та гречка. По-перше, вони дешеві у виробництві, проте більш прибуткові. По-друге, ріпак, соняшник та соя показують відносно непоганий рівень цін та їх простіше продати. По-третє, олійні можуть бути перероблені всередині країни. Причина зменшення площ під зернові культури – низькі закупівельні ціни (посилання).

    У поточному сезоні в Україні може бути вироблено від 4,5 до 4,9 млн тонн соняшникової олії порівняно з 5 млн тонн у 2021/22 році. Експорт соняшникової олії, менш залежний від морських шляхів, ніж зерно, може досягти 4,6 млн тонн у 2022/2023 році. Ці близькі до довоєнних показники забезпечать соняшнику статус однієї з основних культур в АПК наступного року.

    На 30/11 невідомо, чи буде подовжено угоду про «Зерновий коридор», бо на зернових коридорах все тримається. Без використання морської логістики ціни на наші зернові не є конкурентоздатними. При оптимістичному сценарії, якщо відкриються інші порти, зокрема, Миколаїв, це зробить с/г виробництво більш ліквідним.

    • Якщо умовно 6 млн га під соняшником окуповані, деокуповані і т.д. — то ми отримаємо 10–12 млн т врожаю. Минулого року було 16 млн т. Те саме буде і по кукурудзі. Ми засіяли 4 млн га. Очевидно, що зберемо біля 20 млн т. А це на 30% менше за минулорічний врожай.
    • Форварди майже не працюють. Плюс продаючи сьогодні і розраховуючи, що наступного року відвантажиш, — йдеш на колосальні ризики. Ціна — це більше питання колег з Європи, Латинської Америки, а не з України. Падіння цін неминуче. Банки знижують ставки, а це завжди веде до охолодження економіки. Плюс це сигнал для падіння коммодітіз — нафти, газу, зерна і т.д. Рожевих окуляр щодо перспектив на наступний рік немає. 

    Раніше половину затрат на посівну ми кредитували товарними кредитами від постачальників насіння, ЗЗР, у меншій мірі добрив. Зараз більшість кредитних програм згорнуті. Ніхто не хоче кредитувати. Якщо на міждержавному рівні не домовляться про страховку, підтримку хоча би програм, які були раніше, — побачимо драматичне падіння агровиробництва.
    (посилання).

    ЗБИТКИ (ПРЯМІ ТА НЕПРЯМІ)

    Посилання на звіт Міністерства захисту довкілля та природніх ресурсів про ключові наслідки російської агресії на українське довкілля.

    Інтерактивна мапа руйнувань агросектору. Ініціатором проєкту є громадська спілка «Всеукраїнська Аграрна Рада» за підтримки програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО).

    Станом на 15/09/2022 згідно до «Огляду непрямих втрат від війни в сільському господарстві України», який підготували Центр досліджень продовольства та землекористування (KSE Агроцентр) і Міністерство аграрної політики та продовольства України:

    • $ 34,25 млрд – непрямі збитки (недоотриманий дохід від зменшення кількості виробленої продукції та зменшення внутрішніх цін, а також – додаткові витрати, які виробники змушені нести через війну), у т.ч.:
      • порушення в логістиці та зниження цін на експортно-орієнтовані товари – $ 18,5 млрд;
      • зниження виробництва с/г культур – $ 14,2 млрд (скорочення виробництва однорічних культур – соняшника, пшениці, кукурудзи, ячменю та інших однорічних культур у 2021/2022 МР, а також –  озимих культур у 2022/2023 МР);
      • загальні непрямі втрати галузі тваринництва оцінюються в $0,7 млрд. Спад виробництва продукції тваринництва призведе до зменшення обсягів у наступні два роки;
      • подорожчання факторів виробництва, зокрема добрив і палива, з яким зіткнулися українські сільгоспвиробники, призвело до загальних непрямих збитків у $0,9 млрд.
    • $ 6,6 млрд – прямі збитки:
      • Знищено або викрадено 2,8 млн тонн зернових та 1,2 млн тонн олійних культур.
      • С/г техніка – $ 2,9 млрд. 84,2 тис. одиниць техніки та устаткування повністю або частково пошкоджені.
      • Зерносховища – $ 1,1 млрд. Загалом було пошкоджено або знищено зерносховищ сукупною ємністю 9,4 млн тонн одночасного зберігання (цей обсяг не враховує потужності, які залишаються недоступними через тимчасову окупацію).

    ВІДНОВЛЕННЯ

    Зрозуміло, що передчасно, проте що відомо на листопад 2022?

    Пошкоджень зазнали понад 5% земельного фонду України, тобто понад 2 млн га. З 2014 року постраждало 150–180 тисяч кв. км, що становить 25–30% всієї території. На повне розмінування та очищення земель знадобиться 10 млн людино-днів, тобто приблизно десять років. Загальна вартість робіт за попередніми оцінками становитиме близько 2 млрд євро (посилання).

    Необхідний обсяг інвестицій протягом 10 років у агросфері України становить $37 млрд.(посилання). За даними Мінагрополітики, основними напрямками, що зможуть отримати фінансування з Фондів, будуть: тваринництво, садівництво, переробка, зрошення та біоенергетика.

    Окремий напрям роботи в майбутньому буде пов’язаний із компенсацією наслідків втрат, адже аграрний сектор уже зазнав прямих втрат на мільярди доларів. Так, передбачається створення «Фонду ліквідації наслідків агресії», що формуватиметься з конфіскованих активів держави-агресора рф. Також буде створено «Фонд відновлення України», котрий наповнюватимуть і яким управлятимуть партнери-донори України, фінансуючи розвиткові проєкти для України, зокрема й аграрний комплекс. Крім того, планується створення «Національного фонду відновлення агропромислового виробництва на деокупованих територіях», який зможе використовувати також фінансову допомогу держав-партнерів і міжнародних фінансових інституцій, великих міжнародних корпорацій, заморожених чи конфіскованих активів російської федерації, внесків юридичних і фізичних осіб та коштів допомоги міжнародних гуманітарних організацій та благодійних фондів (посилання).

    Інвестиції у розвиток інфраструктури (посилання) оцінюються у 5,6 млрд дол. Зокрема включають:

    • Відновлення пошкодженої інфраструктури;
    • Будівництво нової зрошувальної системи;
    • Будівництво так званих сухих портів (які мають додати переваг альтернативним морським шляхам логістики);
    • Модернізація інфраструктури Дунайського регіону (порти Ізмаїл, Рені, Усть-Дунайськ). Сьогодні порти працюють на рівні існуючих пропускних можливостей; основне питання —  наявність флоту під завантаження (посилання). Станом на 1 листопада 2023 завершено першу чергу будівництва нового терміналу «Нібулона» в Ізмаїлі, який перевалюватиме 300 тисяч тонн на місяць.

    ПДФ версію аналітичної записки можна переглянути за посиланням.

    Зібрано та підготовлено Наталією Кулаковською, директоркою з маркетингу KMZ Industries (FacebookLinkedin)

    ПОПУЛЯРНЕ

    Хліб-Агро

    Кожне господарство має свою унікальну історію, несхожу на інші, і за кожною обов'язково стоїть особиста історія фермера та його родини. Шлях до успіху власника ФГ «Хліб-Агро» Володимира Ткаченка був непростим і, можна сказати, відбувся скоріше «всупереч», ніж «завдяки». Докладніше

    Унікальний стрічковий транспортер для зерна

    Нещодавно KMZ Industries представив ринку ще одну свою нову розробку – унікальний стрічковий транспортер для зерна (або стрічковий конвейєр) закритого типу. Докладніше

    Аналітична довідка про зерновий ринок та стан потужностей для зберігання зерна в Україні

    Огляд включає: дані про врожай 2021-2022, експорт за період від початку повномасштабної війни, дані по держпідтримці та міжнародним інвестиціям. А також – втрати елеваторних потужностей по регіонах України, аналіз збитків та ключових наслідки російської агресії на українське довкілля. І зрештою – прогноз по відновленню та необхідному обсягу інвестицій в агросферу України. Докладніше

    ДЕПАРТАМЕНТ АВТОМАТИЗАЦІЇ KMZ INDUSTRIES УСПІШНО РЕАЛІЗУВАВ ЧЕРГОВИЙ ПРОЄКТ

    Наші спеціалісти автоматизували зерносушарку для одного із замовників в Чернігівській області. Докладніше

    ЧОМУ СИЛОСИ З ОДНАКОВОЮ ЄМНІСТЮ ВАЖАТЬ ПО-РІЗНОМУ?

    За розрахунками аналітиків KSE, морська блокада вже обійшлася українським аграріям в 11,9 млрд дол. Це найбільша стаття втрат агропромислового комплексу за період великої війни. Детальна аналітика з коментарями KMZ Industries і замовника нашого заводу. Докладніше

    САМБІРСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР

    Елеватор на Львівщині було розширено обладнанням виробництва KMZ Industries. Докладніше

    Чернігівський елеватор з Донецьким корінням

    Про зведення 60 000 елеватора «з нуля», про будівництво біогазового заводу, про втрату потужностей на тимчасово окупованих територіях та релокацію до Чернігівщини розповідає власник елеватора Євгеній Іщенко-Гіллер. Докладніше

    МАЄМО ДОПОМАГАТИ АГРАРІЯМ ОПЕРАТИВНО ВИРІШУВАТИ ПРОБЛЕМУ З НЕСТАЧЕЮ ЕЛЕВАТОРНИХ ПОТУЖНОСТЕЙ

    За розрахунками аналітиків KSE, морська блокада вже обійшлася українським аграріям в 11,9 млрд дол. Це найбільша стаття втрат агропромислового комплексу за період великої війни. Детальна аналітика з коментарями KMZ Industries і замовника нашого заводу Докладніше
    СВІТОВИЙ ВИРОБНИК

    ПОНАД 5000 ПРОЄКТІВ
    ВТІЛЕНО В СВІТІ

    Поділитися:
    Відправити посилання
    на цю сторінку: