Завантаження

    UA

    Статті та огляди
    Статті та огляди

    Маємо допомагати аграріям оперативно вирішувати проблему з нестачею елеваторних потужностей 

    19.09.2022

    Експорт зернових із України: чи помітний прогрес?

    У липні після звільнення острова Зміїного було відновлене судноплавство каналом «Дунай-Чорне море», що дозволяє збільшити експорт ще на 500 тис тонн. Хоча цифри і свідчать про певний прогрес порівняно із першими місяцями великої війни (тоді експорт ледве перевищував 1 млн тонн), проте і цього було вкрай недостатньо для покриття реальних потреб. 8 млн тонн – саме такий необхідний щомісячний обсяг експорту називають експерти.

    Будівництво елеваторів KMZ Industries

    Як відомо, нещодавно в рамках підписаної 22 липня у Стамбулі Ініціативи експорт українського зерна розпочали через морські порт Чорноморськ, Одеса та Південний. Всього з чорноморських портів України за перший тиждень серпня вийшло 10 суден з 305 458 тонн зерна.

    Загалом в результаті російської агресії наразі в Україні заблоковано близько 20 млн тонн зерна, до яких невдовзі додадуться 60 млн тонн нового врожаю.

    Чи вистачає зерносховищ для внутрішнього розміщення?

    До війни в Україні нараховувалося 1200 зерносховищ загальною ємкістю 50 млн тонн одночасного зберігання. Проте майже 70% із них морально та фізично застарілі. До того ж, за даними аналітиків, країна вже мала дефіцит елеваторних потужностей у 40–45 млн тонн одночасного зберігання.

    Станом на початок травня 2022 р. через війну в Україні вже втрачено 13 млн тонн елеваторних потужностей зберігання: частина зруйнована, частина – на окупованих територіях. На 8 червня 2022 р., за даними Центру досліджень продовольства та землекористування KSE Institute та Міністерства аграрної політики та продовольства України, загальна сума збитків внаслідок пошкодження або знищення зерносховищ оцінюється у 272 млн дол. США.

    35% потужностей зберігання – тобто 15,4 млн тонн – що наразі залишились, не будуть звільнені для приймання нового врожаю. Тож восени цього року Україна очікує відчутний дефіцит елеваторних потужностей для зберігання врожаю 2022 р. – 10–15 млн т потужностей; це для зберігання нового врожаю.

    Як вирішують проблему з нестачею ємностей для зберігання?

    «Ситуація з дефіцитом потужностей для зберігання дуже гостра, – розповідає директор Самбірського елеватора Тарас Панахид. – Залишки кукурудзи в господарствах є ще з минулого року, деякі залишать новий урожай на зимівлю в полі, бо складати її просто буде ніде. Ціна на ячмінь низька, а вартість логістики в порти дуже висока, тому перевезення у порти автомобільним або залізничним транспортом з теренів Західної України складає 30–40% від вартості зерна. Звісно, фермери шукають виходи: і зимівля урожаю в полі, і рукави, і вивіз тентованими автомобілями в бігбегах та іншими альтернативними видами транспорту, проводять і сертифікацію автомобільних зерновозів для виїзду за кордон. Просяться навіть на вузьку колію до підприємств іншого профілю діяльності, щоб експортувати урожай».

    Самбірський елеватор

    В той же час альтернативні шляхи мають чимало недоліків. Наприклад, залізничні колії в Україні на 10 сантиметрів ширші, ніж у Європі, – тож вагони потрібно перевантажувати на кордоні або переміщати на іншу колісну пару. При цьому технічне оснащення прикордонних пунктів не дає змоги пропускати більше одного-двох мільйонів тонн зерна на місяць. А час очікування вантажів на проходження перевірки на західному кордоні України нещодавно становив навіть понад два тижні.

    Що ж стосується вивозу зерна альтернативними видами транспорту, то більшість елеваторів не заточені під такі рішення і просто не мають можливості завантаження таких контейнерів. Закуповувати ж додаткове обладнання під них (в середньому воно може обійтися в декілька сотень тисяч євро) власники зерносховищ не вважають доцільним: кажуть, як тільки порти будуть повністю розблоковані, ця інвестиція перетвориться на музейний експонат.

    Серед вдалих актуальних на сьогодні рішень, до яких вдаються фермери в такій ситуації, – тимчасові зерносховища: вони швидко монтуються, можуть повторно використовуватися на іншій локації й на відміну від традиційних елеваторів не потребують проєкту та дозволів на встановлення конструкції.

    «Маємо допомагати аграріям оперативно вирішувати проблему з нестачею елеваторних потужностей, тож окрім стандартних стаціонарних наразі виготовляємо й тимчасові зерносховища – дуже актуальний на сьогодні тип ємностей для зберігання», – розповідає Наталія Кулаковська, директорка з маркетингу найбільшого українського виробника елеваторного обладнання – компанії KMZ Industries.

    Завод виготовляє 2 види тимчасових зерносховищ – модульного та кільцевого типу.

    Силосы KMZ Industries

    «Сховища кільцевого типу виготовляються зі стандартних силосних панелей та мають місткість зберігання від 380 до 1 300 м3. Монтуються максимум за тиждень, без потреби спеціально облаштовувати фундамент. До того ж, не потребують для цього залучення спеціалізованих монтажних бригад», – деталізує фахівчиня.

    Тимчасові зерносховища модульного типу мають більший об’єм зберігання – від 2 500 до 6 400 м3. Крім того, це вдале рішення для зберігання дрібних культур, як наприклад, ріпак.

    «Такі конструкції виготовляються зі стандартних неперфорованих силосних панелей, що, крім того, запобігають потраплянню вологи всередину зерносховища через підпорну стінку, – пояснює Наталія Кулаковська. – Це сховище складається з окремих модулів, тому їх можна зібрати у конструкцію будь-якої форми: прямокутник, овал, коло». Мінімальна вартість такого рішення – від 11 євро/1т зберігання, додає спеціалістка.

    Стаціонарні елеватори в Україні продовжують будувати

    Незважаючи на проблему із залученням кредитних коштів на інвестиційні потреби (і приватні, і державні банки не поспішають надавати кредити під інвестиційні потреби), призупинення Державної програми компенсації 25% від вартості українського обладнання, яка дуже схвально сприймалася аграріями і суттєво допомагала їм, та ряд інших проблем, будівництво стаціонарних фермерських і лінійних елеваторів в Україні триває.

    Представниця KMZ Industries зазначає: серед тих, хто будується зараз, – і ті, хто прийняв рішення ще до війни, і ті, кого до розширення обсягу вже наявних елеваторних потужностей спонукали проблеми з експортом, – тепер відвантажувати зерно швидко немає можливості, а значить, більше врожаю треба зберігати в себе.

    «Переважна частина наших замовлень зараз – із Заходу України, який на цей час менше постраждав від російської агресії та логістично ближчий до ЄС, – говорить Наталія Кулаковська. – Але можу сказати, що вже з початку літа почали надходити запити і з Одеської області, і з Півночі України. Наразі будівництво елеваторів – стратегічно важлива задача».

    З цією думкою погоджується і керівник Самбірського елеватора. Рішення про розширення елеватора до 20 тисяч тонн одночасного зберігання тут прийняли ще до війни. В листопаді минулого року почали бурити палі – а вже на початку літа тому два нові силоси BBK виробництва KMZ Industries були здані в експлуатацію й прийняли ячмінь нового врожаю.

    Маємо допомагати аграріям оперативно вирішувати проблему з нестачею елеваторних потужностей_ава

    «Перша черга в нас була збудована ще у 2017 році, з обладнанням іноземного виробництва, – розповідає директор елеватора Тарас Панахид. – Коли прийняли рішення про будівництво другої черги, послуговувалися досвідом елеватора сусіднього холдингу. Раніше вони теж брали польське, а тепер почали купувати обладнання у KMZ Industries – залишилися задоволені й радили нам. До того ж, пропозиція українського заводу була найцікавіша з усіх і по ціні, і по термінах. З останніми війна, звісно, внесла невеликі корективи – та попри все обладнання доставили й елеватор побудували вчасно. Зараз елеватор отримуємо десятки звернень від фермерських об’єднань з різних областей – елеваторне зберігання надзвичайно актуальне, отже і будуватися, розширювати потужності попри складнощі вважаю доцільним. Особисто ми на перспективу плануємо збільшення об’єму складських потужностей ще на 10 тис. тонн».

    Стаття опублікована у спеціалізованому виданні «Агробізнес Україна» за серпень 2022 року.

    ПОПУЛЯРНЕ

    Хліб-Агро

    Кожне господарство має свою унікальну історію, несхожу на інші, і за кожною обов'язково стоїть особиста історія фермера та його родини. Шлях до успіху власника ФГ «Хліб-Агро» Володимира Ткаченка був непростим і, можна сказати, відбувся скоріше «всупереч», ніж «завдяки». Докладніше

    Унікальний стрічковий транспортер для зерна

    Нещодавно KMZ Industries представив ринку ще одну свою нову розробку – унікальний стрічковий транспортер для зерна (або стрічковий конвейєр) закритого типу. Докладніше

    ПРО СИТУАЦІЮ ІЗ ФІНАНСУВАННЯМ БУДІВНИЦТВА ЕЛЕВАТОРІВ В УКРАЇНІ

    Про потреби в цільових програмах фінансування усіх напрямків українського агробізнесу. Чи будують наразі елеватори, і як будується? З якими фінансовими проблемами стикаються ті, хто будує нове зерносховище, чи хотів би додати пару силосів на існуючий елеватор? Докладніше

    ДЕПАРТАМЕНТ АВТОМАТИЗАЦІЇ KMZ INDUSTRIES УСПІШНО РЕАЛІЗУВАВ ЧЕРГОВИЙ ПРОЄКТ

    Наші спеціалісти автоматизували зерносушарку для одного із замовників в Чернігівській області. Докладніше

    ЧОМУ СИЛОСИ З ОДНАКОВОЮ ЄМНІСТЮ ВАЖАТЬ ПО-РІЗНОМУ?

    За розрахунками аналітиків KSE, морська блокада вже обійшлася українським аграріям в 11,9 млрд дол. Це найбільша стаття втрат агропромислового комплексу за період великої війни. Детальна аналітика з коментарями KMZ Industries і замовника нашого заводу. Докладніше

    САМБІРСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР

    Елеватор на Львівщині було розширено обладнанням виробництва KMZ Industries. Докладніше

    Чернігівський елеватор з Донецьким корінням

    Про зведення 60 000 елеватора «з нуля», про будівництво біогазового заводу, про втрату потужностей на тимчасово окупованих територіях та релокацію до Чернігівщини розповідає власник елеватора Євгеній Іщенко-Гіллер. Докладніше

    МАЄМО ДОПОМАГАТИ АГРАРІЯМ ОПЕРАТИВНО ВИРІШУВАТИ ПРОБЛЕМУ З НЕСТАЧЕЮ ЕЛЕВАТОРНИХ ПОТУЖНОСТЕЙ

    За розрахунками аналітиків KSE, морська блокада вже обійшлася українським аграріям в 11,9 млрд дол. Це найбільша стаття втрат агропромислового комплексу за період великої війни. Детальна аналітика з коментарями KMZ Industries і замовника нашого заводу Докладніше
    СВІТОВИЙ ВИРОБНИК

    ПОНАД 5000 ПРОЄКТІВ
    ВТІЛЕНО В СВІТІ

    Поділитися:
    Відправити посилання
    на цю сторінку: