Помилки при будівництві елеваторів: краще вчитися на чужих!

22.02.2022

ПРОЄКТУВАННЯ

Помилка №1. При виборі проєктної організації орієнтуватися виключно на вартість

Помилка при виборі проєктантів, зокрема орієнтація виключно на нижчу ціну, – дуже суттєва. Її складно усунути, і обходиться вона дорого.

Проєктантів треба вибирати по технологічних рішеннях, які вони пропонують. Адже відмінність у вартості цих рішень настільки значна, що і різниця у ціні проєктних робіт у 200 тисяч гривень може зрештою перерости в додаткові затрати на декілька мільйонів, які неочікувано зваляться на вашу голову в процесі реалізації комплексу. А якщо йдеться про середній або великий елеватор, такі незаплановані витрати можуть сягати і десятка мільйонів.

Раджу замовникам спочатку дивитися технологічні рішення по металоконструкціях: знаю з досвіду, що при проєктуванні металоконструкції з однаковим навантаженням одні проєктанти можуть закласти 10 тонн металу, а інші – 20 тонн. Варто зазначити, що не завжди ті, хто закладають менше, більш професійні: іноді зустрічаєш такі металоконструкції, по яких страшно ходити, і звісно, тут є певна межа, мінімально необхідного коефіцієнту запасу. Непрофесійні проєктанти або закладають цей коефіцієнт запасу невиправдано великим – тоді ви платите і за лишні тонни виготовлення металоконструкцій, і за лишні тонни їх монтажу (адже монтажні організації розраховують вартість послуг, виходячи саме з того, скільки важить обладнання). Ба більше – інколи цей «додатковий» метал додається зовсім не туди, куди потрібно: і виходить, що ви купуєте метал, який ніяким чином не збільшує міцність ваших конструкцій.

Те саме стосується рішень по фундаментах. Більше бетону в фундамент – не завжди краще. Неправильно спроєктовані фундаменти несуть менші навантаження при більшій кількості матеріалів порівняно з іншими технологічними рішеннями, які можна було застосувати. У кращому випадку ви знов платите лишку за бетон, у гіршому – руйнування самих конструкцій при подальшій експлуатації.

Зважайте також на те, скільки об’єктів вже реалізовано проєктною організацією і чи має вона досвід проєктування саме елеваторів. Дізнавайтесь, які об‘єкти були нею спроєктовані, та телефонуйте безпосередньо до власників цих елеваторів. Стовідсотково вони розкажуть усі нестиковки, які повилазили під час будівництва, якщо вони мали місце. І порадять гарного підрядника, якщо з ним пощастило.

Особлива біда, коли проєктанти переходять із житлового проєктування на промислове. Найменше горе, що може трапитись у такому проєкті, – завищена в рази його вартість. Стережіться тих, хто хоче відпрацьовувати на вас свої перші проєкти елеваторів.

Помилка №2. Спочатку будувати – потім рахувати

За час моєї роботи зустрічалися об’єкти, на яких попередньо був неправильно створений кошторис: найгірший результат тут – недобудований комплекс. І ось у вас уже заморожено 80% активів, із якими ви ще нічого не можете зробити, – а маєте чекати наступного року, щоб з наступного врожаю взяти ще 20% та добудувати комплекс. А врожай, що мав зберігатися на власному елеваторі, доведеться віддавати на зберігання чи продавати з поля.

Тож перед початком будівництва намагайтеся максимально прорахувати усі витрати, щоби потім не потрапляти в незручне становище і не ставити під загрозу запуск комплексу. Згадайте будь-яке побутове будівництво чи ремонт. Наскільки зростає кошторис в них? Ви ж не хочете в тій самій пропорції помилитись із кошторисом свого елеватора!

Помилка №3. Проєктувати, не заглядаючи у майбутнє

Підприємства розвиваються із року в рік, задачі міняються, і те, що ще вчора не було потрібно, сьогодні – must have, задача №1. Тому в процесі розробки технології під комплекс враховуйте його розвиток. Проєктуйте на максимальну потужність, але закладайте поетапний розвиток підприємства. Таким чином і технології, і автоматизація вже будуть спроєктовані на майбутнє і не потребуватимуть переробки.

Намагайтеся врахувати всі маршрути переміщення зерна по елеватору. На етапі проєктування це недорого: інколи, щоб додати якийсь маршрут, достатньо одного-двох клапанів і десяти метрів труби – і ми отримаємо ще одну додаткову технологічну можливість. Потім же, щоб додати зайвий маршрут, вам доведеться або використати більшу кількість обладнання, або, що називається, із цим жити, бо для нього місця не знайдеться чи вже закладена технологія не дозволить. Тож на етапі проєктування більше маршрутів – краще.

ВИБІР ДІЛЯНКИ

Помилка №1. Обов’язкова прив’язка нового комплексу до діючого

Звертаюся до невеликих фермерських господарств, у яких вже є очисний комплекс, сушарка і вони розвинулися до рівня, коли їм необхідне вже й зберігання – і вони думають про встановлення декількох силосів. Дуже часто прив’язати нове обладнання до старого очисного комплексу обходиться в рази дорожче, ніж демонтувати все і збудувати по-новому.

Буквально декілька тижнів тому робив прорахунок для одного із наших замовників – і між тим, щоб залишити старий комплекс на місці і пов’язати з новими силосами для зберігання, і тим, щоб демонтувати все і змонтувати по-новому, вийшла різниця більше мільйона гривень в бік економії на користь нового комплексу.

Причому коли ви демонтуєте старе і будуєте по-новому, то можете розмістити на ділянці усе так, як вам зручно. Якщо ж брати старі конструкції, то в основному вони стоять в центрі ділянки, і зрештою площа забудови використовується неефективно. Звісно, бувають і ситуації, коли варто добудувати до старого комплексу. Проте наголошую: кожного разу прораховуйте і не бійтесь демонтувати старе!

А ось вам лайфхак із практики: можна збудувати повністю новий комплекс, не прив’язуючи його до старого, а старий залишити, але перепрофілювати – наприклад, поставити туди машину для обробітку насіння. Таким чином отримаєте новий очисний сушильний комплекс зі зберіганням і комплекс по доробці насіння.

З мого досвіду і ті, хто повністю замінив старий комплекс, і ті, хто перепрофілював старий та додав новий, – залишилися задоволені своїм рішенням. А от ті, хто розбудовував навколо існуючого, за декілька років шкодували: і гроші витрачені, і комплекс неефективний.

Помилка №2. Будуйте зараз – газ підтягнемо

Помилка ця стосується елеваторів будь-якого типу. Якщо ви плануєте будувати елеватор, і серце на ньому зерносушарка, яка працює лише на природньому газу, а у вас немає жодних готових і вже втілених рішень з питання газу, – не починайте роботи до моменту, доки газ у вас не з’явиться. Повірте, це може затягнутися на тривалий час.

Один наш замовник, наприклад, свого часу розпочав будівництво, бо питання з газом мало бути вирішеним протягом двох місяців: зрештою вирішилося воно аж за два роки.

ВИБІР ОБЛАДНАННЯ

Помилка №1. Невідповідність продуктивності різних типів обладнання

Був свідком, коли і європейські виробники, і українські, будуючи комплекс «з нуля», припускалися цієї помилки.

Простий приклад: закладали у проєкт та закупили транспортну систему потужністю 100 тонн/год та очисні машини продуктивністю 40 тонн/год. У такому випадку транспортне обладнання вимушено експлуатують з меншим навантаження (з тим, що видають на нього очисні машини).

Логічно, що й коштує транспортне обладнання потужністю 100 т/год дорожче, ніж для 40 т/год, тож і термін його окупності – довший. Окрім більшої вартості таке обладнання має і більші експлуатаційні витрати. Наприклад, редуктори, що встановлені на транспортерах потужністю 100 т/год, споживатимуть більше електроенергії, адже вони мають бути потужнішими, ніж для транспортерів на 40 т/год. Як зростає вартість електроенергії щороку, не мені вам нагадувати.

Пам’ятайте: продуктивність технологічного маршруту завжди дорівнює найменшій продуктивності обладнання в ньому.

Тож, по-перше, приділить час перевірці показників, які декларуються виробники обладнання, – чи відповідають вони фактичним. А по-друге, порівняйте продуктивність обладнання, яке ви закладаєте до проєкту. Це заощадить вам кошти, і ви отримаєте ту продуктивність комплексу, яку очікуєте, без неприємних несподіванок.

Помилка №2. Неврахування вартості обладнання на тонну зберігання

Аналізуйте і правильно підбирайте обладнання. Розраховуємо на прикладі простого комплексу.

Хопери на 300 тонн і 500 тонн одночасного зберігання мають однакову вартість конусу і даху. Різниця між ними лише у вартості корпусу.

Вартість транспортерів на відвантаження-завантаження для комплексу з будь-якого з цих силосів однакова.

Різниця у фундаментах під силос на 300 тонн чи на 500 тонн буде невеликою порівняно з вартістю силосів.

І виходить, що обравши силос на 500 тонн, ми отримуємо меншу вартість комплексу у перерахунку на тонну зберігання.

Другий приклад – силос на 5 тисяч тонн. Якщо немає обмеження по ділянці, ці 5 тисяч тонн ми можемо вмістити в силоси діаметром 18 метрів, 20, 22, або 24 метри. Для кожного з них вартість на тонну зберігання буде різною.

Тож спілкуйтеся з виробниками обладнання, запитуйте, як краще. Багатьом цей етап здається довгим і мало хто ним займається, але саме тут при правильному прорахунку досягається велика економія вартості обладнання.

Помилка №3. Відсутність діалогу між проєктантом і виробником

Проєктуємо під виробника чи виготовляємо під проєкт? На мою думку, правильна відповідь тут: проєктуємо із виробником.

Трапляється, що рішення по бренду чи виробнику обладнання замовник приймає виключно після завершення проєктування. Проєктанти у свою чергу використовують обладнання з певними узагальненими параметрами: транспортер 8 метрів довжиною має ж бути 8 метрів, чи не так?

Проте буває так, що те чи інше обладнання дещо відрізняється по габаритах, за умовами обслуговування тощо. Наприклад, може бути різною відстань між «зірочками» 8-метрового транспортера двох виробників або ж рекомендована відстань між двома силосами.

І далі, коли замовник визначається з виробником обладнання, маючи на руках вже готовий проєкт, ці розбіжності і виявляються. Наприклад, між двома силосами з‘являється «провалля» у пів метра, або транспортер впирається в бетонні стіну, оскільки його габарити більші, ніж були враховані при проєктуванні, або немає місця для обслуговування привода. І таких прикладів на практиці багато. Це веде як до проблем з обслуговуванням, так і до затрат, пов’язаних із виготовленням додаткових конструктивних елементів.

Якщо говорити про KMZ Industries, то ми можемо підлаштуватися під проєкт. Проте якщо би усі ці моменти були враховані ще на етапі проєктування, це було б і дешевше, і питання обслуговування врахували б якнайкраще.

Взагалі ми намагаємось спілкуватися з проєктантами, допомагати одне одному. Адже у нас як у великого виробника є свій чималий штат технологів і великий досвід із понад 5 000 реалізованих проєктів.

Я завжди наголошую замовникам: щоб у вас вийшов 1) правильно спроєктований, 2) економічно доцільний, 3) максимально вигідний на тонну зберігання комплекс, потрібно ще на етапі проєктування об’єднувати виробників і проєктну організацію, аби був діалог. І, звісно, додатково контролювати це зі свого боку.

ВИБІР ВИКОНАВЦЯ РОБІТ

Помилка єдина і найбільша: монтаж обладнання непрофесійною бригадою

Надавайте перевагу підрядникам, які володіють значним досвідом зведення саме елеваторів та мають у своєму розпорядженні професійне оснащення, адже саме професійне оснащення дозволяє виконати роботи на якісному рівні.

На ринку багато компанії без досвіду, які тільки видають себе за профі. Насправді максимум, що вони зробили, це вивчили інструкції по збірці обладнання, найняли робітників з низькою кваліфікацією і в кращому випадку аж одного співробітника, який раніше монтував таке обладнання. В результаті – помилки на об‘єкті, оскільки виконуючи роботу уперше, вони припускаються помилок.

І добре, якщо наслідки такого непрофесійного монтажу ще вдається виправити. Але трапляються і нещасні випадки під час монтажу, і пошкоджене обладнання лише через те, що підрядник чи бажає зекономити на кількості працівників, чи просто не знає технології збирання, чи норм та правил роботи із певним обладнанням.

ВИБІР ЧАСУ БУДІВНИЦТВА

Тут просто порада. Приймайте рішення про будівництво якомога раніше, в ідеалі – у серпні, вересні. Так ви зможете спокійно обрати проєктну організацію, об’їздити об’єкти і подивитися обладнання, дізнатися, як по факту воно там працює, чи виконує ті задачі, які декларує його виробник.

Уже в жовтні ви назбираєте базу технологічних рішень і змусите проєктантів 50 разів «перемалювати» технологію, у спокійному режимі зможете вибрати найбільш оптимальне для вас рішення.

Наголошую: комплекс має в реальності виконувати поставленні на нього задання і має бути оптимальним по вартості. Над цим потрібно ретельно попрацювати на етапі проєктування. Не економте на технологічних маршрутах, досягайте економії за рахунок технологічних рішень і правильного підбору обладнання.

Проте зараз вже лютий, а не жовтень. Що ж робити? Визначатися і оперативно всіх з’єднати: проєктантів, виробників, підрядників. Щоб у червні будівельна організація не подивилася на рішення по фундаменту і не сказала: «Я в житті такого не зроблю. Хто це проєктував – ведіть його сюди, ми розповімо, як треба правильно».

Завчасний діалог усіх учасників убезпечить вас від помилок і приведе до гарного результату будівництва!

Оригінал статті опубліковано на сайті Agrobusiness.com.ua