ProСушка: Як сушити соняшник

20.03.2021

Друга серія спецпроєкту ProCушка присвячена сушінню соняшнику. Про цей процес нам розповіли фахівці кількох елеваторів, експерти ринку і представники KMZ Industries.

Покроково із процесом сушіння соняшника ми знайомилися на елеваторі «Зоря», який знаходиться в смт Великий Бурлук Харківської області.

Елеватор «Зоря»:

• Потужності одночасного зберігання – 72,8 тис. тонн зерна.
• Підлогове зберігання – 32,8 тис. тонн.
• Силоси на плоскому днищі – 40 тис. тонн.
• Зерносушарка Brice-Baker – 70 тонн/год по соняшнику.

Але перш ніж перейти до технології роботи із соняшником на елеваторі, розповімо про властивості самої культури.

Технологічна цінність насіння соняшнику визначається його олійністю. Тому важливо зберегти кількість і якість олії. У процесі сушіння може відбуватися або синтез, або розпад жирових компонентів. Направленість цих перетворень залежить від вологості насіння, від температури і тривалості його нагрівання.

З усього різноманіття факторів, що впливають на характер й інтенсивність окислювальних і гідролітичних процесів в насінні, першорядне значення мають вихідна вологість, температура насипу і якість насіння.

Вміст вологи – головна умова для збільшення інтенсивності дихання насіння.

«Однак посилене дихання починається тільки тоді, коли його вологість досягає певної величини. Насіння високоолійного соняшнику надійно зберігається, якщо його вологість не перевищує 7%, а температура знижена до 10 °С і нижче. При вологості вище критичної і температурі 20 … 25 °С, характерною для щойно сформованих партій насіння високоолійного соняшника, в насипі насіння формуються умови для бурхливого розвитку мікроорганізмів, інтенсивно відбуваються гідролітичні й окисні процеси, що призводять до швидкого погіршення якості насіння соняшника як олійної сировини», – підкреслює к.т.н., доцент кафедри технології зберігання зерна, науковий керівник науково-дослідної лабораторії «Оцінки якості зерна та хлібопродуктів» Алла Борта.

Вона каже, важливе значення для збереження якості соняшника має також вихідне кислотне число олії в насінні. Найбільш стійке до зберігання насіння соняшнику, що має кислотне число олії до 1 мг КОН.

Соняшник:

• Базова вологість – 7%.
• Базова сміттєва домішка – 2%.
• За вологості нижче 12% соняшник може почекати сушіння у складах або ємностях з активним вентилюванням.
• Соняшник із вологістю 17% і вище треба сушити негайно.
• Питома щільність соняшника майже в 2 рази менше, ніж у пшениці, тому сушіння відбувається швидше, ніж у насіння інших культур.
• Олійність має бути не менше 45%, а кислотне число – не більше 2,2 мг кон/г.

Як відзначають на елеваторі «Зоря», оскільки в соняшника менша щільність – зменшується сипкість, і він повільніше, ніж інші культури, рухається по самопливу. Тому при роботі із соняшником продуктивність транспортного і сушильного обладнання падає майже в 3 рази.

Якісні показники соняшника. Лабораторія

При прийомі соняшнику в лабораторії елеватора «Зоря», як і потрібно за стандартом, відбирають проби з партії, визначають засміченість, вологість і наявність карантинних бур’янів, зокрема амброзії.

Покроково це виглядає так:

1. Відбирають пробу соняшнику пробовідбірником Rakoraf і виділяють з неї 2,0 кг на дільнику Vario 2H.
2. Виділяють наважку масою 100 г на апараті БІС.
3. Визначають вологість на аналізаторі РМ-450.
4. На ситі з діаметром отворів 3,0 мм просівають 3 хвилини 100-грамову наважку.
5. Наважку розбирають на дошці. Виділяють сміттєву, олійну домішку, наявність амброзії.

 Як розповіли на елеваторі, в 2020 році наявність амброзії в соняшнику стала відчутною проблемою.

«Якщо ми бачимо, що є амброзія, ми додатково відбираємо пробу 1 кг і вираховуємо, скільки штук насіння амброзії в кілограмі продукції. Якщо ця кількість перевищує 100 штук – соняшник направляємо на підробіток», – говорить начальник ВТЛ елеватора «Зоря» Віта Юр’єва.

За її словами, щоб знайти оптимальний розмір сит для відбору амброзії на сепараторі, довелося проекспериментувати. Спочатку спробували використовувати рекомендовані для соняшника сита з розміром комірок 1,7 * 20, але вони не відбирали амброзію. Потім взяли решета з отворам 2,2 * 20 – але на них багато соняшнику пішло в відходи.

«В результаті вибрали решета з отворами розміром 2,0 * 20. Звичайно, ці решета не відбирають амброзію повністю, тому що вона різна за розміром, є дрібна і велика, але це найбільш оптимальний варіант», – розповідає Віта Юр’єва.

Директор елеватора Олександр Яницький впевнений, з амброзією потрібно більш активно боротися на полях, а не на елеваторі. Сьогодні на наявність карантинних бур’янів дуже жорстко реагують навіть ОЕЗи, не кажучи вже про трейдерів та імпортерів.

Ще один дуже важливий показник якості – вологість насіння. Як нам розповіли на елеваторі, в сезоні 2020/2021 до них привозили партії соняшнику з мінімальною вологістю 3,6%, а максимальною – 17,8%.

«В минулому році (2020 року, прим. ред.) з одного господарства нам привезли соняшник з вологістю 3,6%. Почали робити експрес-аналіз цього соняшнику на вологість на вологомірі РМ-450, а він не показує вологість взагалі. Довелося визначати цей показник на сушильній шафі», – ділиться аномальними прикладами із практики Віта Юр’єва.

Середня ж вологість соняшника, який потрапляв в 2020 році на елеватор «Зоря», була 10,8%. Висушували його до 8%. З майже 15 тис. тонн прийнятого соняшнику через зерносушарку пропустили близько 7 тис. тонн.

За словами начальника ВТЛ, у дуже сухому соняшнику показники олійності також нижче норми. З початку збирання соняшник йшов з олійністю 43-44%, а потім вирівнявся до 45%, були показники навіть 48%.

Очищення

Перед сушінням на елеваторі «Зоря» соняшник обов’язково пропускають через скальператор. А ось сепаратор використовують залежно від показників сміття.

«Якщо показники по сміттю не перевищують 5%, то перед сушінням соняшник ми не чистимо. Доочищають його вже при відвантаженні. Але коли насіння дуже засмічене, то перед сушаркою обов’язково направляємо його на сепаратор», – пояснює Віта Юр’єва.

Для очищення соняшника на «Зорі» використовують сепаратор БСХ-300.

«Засмічений соняшник обов’язково потрібно чистити, – радить комерційний директор KMZ Industries Олександр Небеський. – У засміченому продукті рух відбувається нерівномірно, погіршується сипкість зерна. Це призводить до утворення зон, які не підлягають вологообміну і перегріваються. Якщо туди потрапляють розпечені радикали, відбувається займання: адже гаряча маса загоряється легше, ніж холодна».

Крім того, засміченість соняшника призводить до забруднення сушарки. Пил осідає на внутрішніх поверхнях обладнання і під дією постійного нагрівання також може стати причиною пожежі. Будь-яку зерносушарку потрібно чистити від пилу, тому вона повинна бути оснащена внутрішніми сходами і майданчиками обслуговування. Крім очищення, за правилами, раз на тиждень слід повністю спорожняти сушарку, щоб уникнути залягання зерна. При роботі ж із соняшником це варто робити кожні три-чотири дні.

І ще одна рекомендація: якщо ви працюєте з насінням соняшника, зону захоплення повітря в пальник варто додатково захистити або оснастити аспіраційними установками – вони будуть видаляти з повітря, що подається в зерносушарку, пил і дрібне сміття. Не зайвим буде встановити і додаткові датчики вібрації на вентилятори: вони отримуватимуть осьове биття і сигналізуватимуть про те, що лопаті не почищені: так вдасться уникнути несправності обладнання і, власне, самої пожежі. 

Є ще ряд моментів, які слід врахувати, щоб уникнути неприємностей при роботі з соняшником. На них звертає увагу Олександр Небеський:

• Дотримання чистоти в зерносушарках. Інструкція з експлуатації зерносушарок містить регламент їх очищення, тому його слід дотримуватися неухильно. Якщо пил не видаляти, рано чи пізно при потраплянні іскри вона обов’язково займеться. Крім очищення експерти також радять раз на тиждень (а при роботі із соняшником – раз в три-чотири дні) повністю спорожняти сушарку, щоб уникнути залягання зерна.
• Очищення зерна перед сушінням. У засміченому зерні рух відбувається нерівномірно, погіршується сипкість зерна. Це призводить до утворення зон, які не підлягають вологообміну і перегріваються. Потім туди потрапляють розпечені радикали і відбувається займання: адже розпечена маса загоряється легше, ніж холодна.

Формування партій

На елеваторі два оперативних силоси місткістю 500 і 250 тон. У них накопичують очищене зерно перед сушінням.

«Накопичуємо партію зерна, щоб потім не «смикати» зерносушарку зупинками. Якщо сушарку запускати в роботу з малими партіями соняшника, знижується економічність роботи», – говорить директор елеватора Олександр Яницький.

За словами начальника ВТЛ елеватора «Зоря» Віти Юр’євої, різниця партій соняшнику по вологості не повинна перевищувати 5%, інакше неможливо домогтися рівномірних показників по вологості при виході зерна із сушарки.

Залежно від показників вологості регулюється і час накопичення соняшнику в оперативних ємностях.

«Якщо вологість соняшнику, наприклад, 10–12%, ми можемо його зберігати до двох діб. А ось при вологості 17% зберігати взагалі не можна – ми відразу направляємо таке зерно на сушарку», – пояснює начальник ВТЛ.

У свою чергу директор елеватора пояснює, для того щоб соняшник із вологістю більше 12% можна було якийсь час накопичувати в оперативних ємностях, у цих ємностях бажано мати активну вентиляцію. На елеваторі «Зоря» оперативні ємності активною вентиляцією оснащені.

Зерносушарка і температурні режими сушіння соняшнику

На елеваторі «Зоря» соняшник сушать на шахтній зерносушарці Brice-Baker SCN-16/48 виробництва KMZ Industries.

«Сушарка така ж, як на «Ланнівській МТС», однак має дві відмінні особливості – більшу продуктивність (112 т/год по пшениці при знятті 5% вологості) і зміни в конструкції. У зерносушарці елеватора «Зоря» встановлено шнек для видалення відходів, який заведено в норійну вежу, що стоїть поруч. Це дозволяє усі аспіраційні відходи збирати не в мішки, як на «Ланнівській МТС», а в спеціальний бункер. На елеваторі «Зоря» зерносушарка розміщена дуже щільно між силосами і робочою вежею, до неї не можна під’їхати, тому таке рішення з відведенням відходів має своє раціональне пояснення», – говорить директор департаменту клієнтського сервісу KMZ Industries Роман Штельмах.

 Зерносушарка елеватора «Зоря»:

• Сушарка Brice-Baker – шахтна. Із газовими горілками, прямоточна.
• Продуктивність – 122 т/год по пшениці при знятті вологості з 20% до 15% (54 т/год при сушінні високоолійного насіння соняшнику і знятті вологості з 14% до 8% або 37 т/год по соняшнику при зниженні вологості із 17% до 8%).
• Зерносушарка виконана із оцинкованої гальванізованої сталі європейського виробництва.
• Сушарка 100% автоматизована і оснащена високоефективною системою аспірації (згідно з незалежними випробуваннями її ефективність складає 97,85%).

Технологію сушіння соняшнику на зерносушарці Brice-Baker SCN 16/48 пояснив змінний майстер елеватора «Зоря» Валерія Доля:

«Ми завантажуємо зерносушарку із двох наших оперативних ємностей. Їх цілком вистачає, щоб забезпечити безперервну роботу зерносушарки при зніманні 2–2,5% або навіть 3-4% вологості. Після завантаження включаємо сушарку і за допомогою автоматизації контролюємо її роботу. У сушарці дві робочі зони – це зона нагрівання і зона охолодження. Також тут два пальники. За один прохід ми знімаємо потрібну кількість вологи».

За словами Валерії Долі, процес сушіння продукту починається з кільцювання зерносушарки. Цей процес триває, поки не будуть досягнуті потрібні показники по вологості.

«Коли зерносушарка працює в режимі сушіння, оператор кожні 15 хвилин робить аналіз вологості зерна. Виходить, відбирає проби і за допомогою приладу РМ-450 визначає вологість. Усі показники вологості та час відбору вносить в лабораторний журнал. Коли він бачить, що соняшник досяг кондиційної вологості, починає переводити сушарку в режим сушіння в потоці, проводячи одночасне підживлення сирим зерном і випуск сухого зерна», – розповідає змінний майстер.

Шахтну зерносушарку можна вивести на режим трьома способами:

• Як зазначено вище – рециркуляцією зерна.
• Почати з ¾ обсягу сухого зерна, додавши поверх ¼ вологого, при цьому стартове зерно буде пересушене.
• Старт із вологим зерном за рецептом, із поверненням недосушеного зерна в силос вологого зерна або завальну яму.

«При виході на потік пересушувати зерно неприпустимо, це відповідальність зерносушильника, його професійна майстерність, – додає директор департаменту клієнтського сервісу KMZ Industries Роман Штельмах. – Контроль же вологості на виході може бути організований автоматично або як в даному випадку – з виходом оператора до сушарки. З цього приводу є дві думки, і обидві правильні». 

Одні переконані: автоматичний режим сушарки – це необхідність, яка полегшує роботу зерносушильника. В такому випадку автоматично реєструється весь процес сушіння, і в спірних ситуаціях (особливо, якщо надаєте послуги) можна перевірити «протокол» подій тощо. Та й 4-та індустріальна революція зобов’язує автоматизувати процеси. Але тоді треба робити і автоматизований відбір проб для лабораторії з метою контрольного заміру.

А ось друга думка – відбір проб вручну буде «forever and ever». Оскільки, виходячи до сушарки, оператор стає зерносушильником: не просто оператором, а саме зерносушильником. І тоді при відборі проб майстер своєї справи зробить огляд сушарки, прислухається до роботи навколишнього обладнання, а в пробі не тільки перевірить вологість і температуру, а й проведе органолептичну оцінку результату сушіння (колір, запах тощо).

У свою чергу комерційний директор KMZ Industries Олександр Небеський підкреслює, зерносушарки шахтного типу з можливістю рециркуляції продукту дуже комфортні саме для роботи із соняшником.

«Продукт проходить через сушарку 2-3 рази: такий тип сушіння забезпечує поступове зняття вологи, а значить – дбайливе сушіння. Крім того, постійне перемішування продукції при повторних циклах підсилює тепло- і вологообмін», – говорить представник KMZ Industries.

Він також радить сушити соняшник повільно, тому що швидкість сушіння в даному випадку – згубний фактор. Підвищення температури агента сушіння призводить до пошкодження (тріщин) оболонки зерна. В результаті виходить неякісний продукт на виході із зерносушарки. У пошкодженому зерні прискорюються несприятливі біохімічні та мікробіологічні процеси. Все це буде впливати на погіршення якості продукції при зберіганні, сприяти самозігріванню зернової маси і, в гіршому випадку, може призвести навіть до займання.

Що стосується температурних режимів, то на елеваторі «Зоря» при сушінні соняшнику використовують такі максимальні показники температур:

• для зерна – 50-55 °C.
• для агента сушіння – від 70–75 °C.

Хоча агент сушіння можуть доводити і до більш високих показників – до 125 °C.

При цьому температура зовнішнього середовища, за словами фахівців елеватора, на підбір температури теплового агента кардинально не впливає, тому що зерносушарка утеплена.

Удосконалення для безпеки використання зерносушарки

Як вже говорилося вище, при роботі із соняшником підвищується ризик займання не лише продукту в зерносушарці, а й і самого агрегату. Разом із агентом сушіння в зерносушарку може потрапляти пил та інше сміття, що призводить до подальшого загоряння.

На елеваторі «Зоря» зізнаються, що у них кілька разів теж були випадки задимлення, але до пожежі не доходило – оператори встигали вчасно зреагувати. Однак такі тривожні сигнали змусили фахівців елеватора шукати вихід. І вони його знайшли.

На зерносушарці на місці входу ззовні повітря для приготування сушильного агента встановили решітки з дрібним розсівом. Це запобігає всмоктуванню пилу і потраплянню його в зону пальника. Фахівці елеватора говорять, після цього не було жодного задимлення.

Вплив сушіння соняшника на показники олійності

На елеваторі «Зоря» аналіз на олійність роблять на експрес-аналізаторі «Інфратек» до сушіння і після сушіння соняшника. Для цього аналізу насіння розмелюють. Оліїстість визначають за середньодобовими пробами.

За словами Віти Юр’євої, показники олійності до сушіння і після сушіння практично не змінюються – якщо є розбіжність, то вона становить 0,4-0,5%.

«На вміст олії в соняшнику процес сушіння майже не впливає. Збільшити цей показник не вийде, а ось зменшити можна, якщо порушити температурний режим і «прожарити» насіння», – підкреслює фахівчиня.

Досвід експертів

Володимир Бойко, оператор зерносушарки елеватора «Промінь», поділився своїм досвідом роботи із соняшником

Елеватор «Промінь» розташований у Миколаївській області. У 2020 році через складні кліматичні умови соняшник йшов сухий і щуплий. Сушити його не доводилося. Однак в попередні сезони така практика на елеваторі була.

Сьогодні при роботі із соняшником у цьому регіоні на перший план виходить очищення. Володимир Бойко наполягає на тому, що регулювати засміченість соняшника необхідно ще в період збору врожаю. А для цього потрібно правильно налаштовувати комбайн. Якщо техніка не налаштована, зерно надходить забруднене, як наслідок необхідно витрачати більше зусиль і енергоресурсів на його очищення.

«У 2020 році соняшник йшов із засміченістю від 5 до 7%. Таке сміття, якщо сушити насіння, дуже впливає на пожежонебезпеку. Тому соняшник із подібними показниками обов’язково перед сушінням необхідно пускати на первинне очищення», – підкреслює Володимир Бойко.

На елеваторі зерно сушать на ДСП-50 (ще одна модельна лінійка зерносушарок виробництва KMZ Industries). При сушінні соняшника тепловий агент доводять до температури 60–70 °C.

«Завантажую в зерносушарку 28 т соняшнику – це 80% об’єму сушарки. Вологість насіння, наприклад, 10%. Вмикаю газовий пальник і виставляю температуру 70 °C. Якщо вологість нижче – доводжу температуру теплового агента до 60 °C. Топка нагрівається близько години, в цей час кожні 10 хвилин я відбираю проби і роблю аналіз соняшнику на вологість», – розповідає алгоритм своєї роботи зерносушильник «Променю».

За його словами, гранична температура теплового агента, із якою доводилося працювати із соняшником на інших пальниках, 80–85 °C – при цьому вологість насіння була 11-12%.

Володимир Бойко акцентує увагу колег-початківців на те, що без сировини не можна нагрівати зерносушарку, має бути 80% заповнення, інакше зерносушарку «поведе», тобто почне коробитися метал.

Окрему увагу також потрібно приділити чищенню сушарки.

«Саме зерно не запалюється, займається в основному пил, який накопичується в шахтах, на ребрах і вигинах. Тому при роботі із соняшником сушарку потрібно чистити після просушування кожних 500–600 тонн насіння. Ми зупиняємо сушарку і обдуваємо її «дуйками», – ділиться досвідом Володимир Бойко.

Зерносушильник Олег Лебідь розповів про проблеми різних сушарок при роботі з соняшником

Технології роботи із соняшником, як і з кукурудзою, залежать від конкретної сушарки і конкретного елеватора. Є, звичайно, граничні температурні режими, які не бажано перевищувати. Для теплового агента при роботі із соняшником –це 75 °C, для самого зерна – не більш 55 °C. Але таку температуру зерна можна використовувати, тільки якщо в сушарку потрапляє чисте нагріте повітря без сміття. А ось якщо конструкція сушарки така, що потрапляє сміття, – нагрівати соняшник до 55 °C небажано. Всім відомо, що соняшник легко займається, і найменший недогляд може призвести до пожежі. Тому головне правило при роботі із цією культурою – очищення зерносушарки.

Інтенсивність попадання пилу в сушарку при заборі повітря залежить від конструкції зерносушарок. Розглянемо так звані сушарки сітка в сітці. Вони ідентичні по конструктиву, тому в них схожі біди. Вентилятори затягують повітря для охолодження продукту, повітря проходить через зерно, а потім направляється на пальник. Але проблема в тому, що при проходженні через соняшник повітря підхоплює всі дрібні летючі фракції з насіння і несе їх в зону нагрівання. Там ці дрібні частинки перетворюються на «іскорки», «іскри» можуть впасти на сміття, яке залежалося на стінках сушарки. Наслідки зрозумілі.

Щоб уникнути таких ситуацій, потрібно частіше якісно чистити зерносушарку, аж до того, що спускати все зерно і очищувати агрегат струменем води під тиском. При цьому звертайте особливу увагу на ті місця, де скупчується це дрібне сміття.

Якщо соняшник з поля йде брудний, і ви його пропускаєте тільки через грубу очистку, бажано чистити сушарку один раз на добу. І за зміну зерносушильник повинен хоча би раз перевірити зерносушарку візуально.

Можна, звичайно, подумати над додаванням іскрогасників, тобто сіток, які б фільтрували дрібні частинки з повітря, щоб вони не потрапляли в зону пальника. Але в такому варіанті потрібно збалансувати розмір отворів в цих сітках, щоб не зменшити подачу повітря і не знизити продуктивність сушарки.

Є, правда, серед баштових зерносушарок виняток. У сушарці MEYER вентилятори всмоктують повітря з атмосфери і під тиском через зерно видавлюють знову в атмосферу. На пальник подається чисте повітря, тому вони менш пожежонебезпечні.

У модульних зерносушарках проблеми іншого плану. Якщо там, наприклад, 8 або 12 модулів, то одна третина зерна пересушується, друга третина виходить більш-менш нормальною, а ще одна третина – недосушується.

У шахтних теж є питання з накопиченням сміття в кутах конструкції. Якщо, наприклад, соняшник погано очищений, то в зоні нагрівання при попаданні іскри у сміття, яке накопичилося, може початися тління. Поступово це тління переростає в загоряння. Якщо сушильник вчасно зреагує, то пожежі не буде, а якщо проспить, буде біда.

Резюмуючи все сказане, в роботі із соняшником потрібно виконувати два головних правила – по-перше, виважено підходити до питання очищення зерна через сепаратори, а по-друге, регулярно чистити саму зерносушарку. Ну і зерносушильник повинен бути дуже уважним у процесі сушіння, тому що безпека процесу дуже багато в чому залежить саме від нього.

Ну і остання особливість роботи із соняшником, яку хотілося б відзначити. Щоб дбайливо і ефективно просушити цю культуру, її потрібно 2-3 рази пропустити через зерносушарку, щоб виконати чергове очищення, оскільки на вході зерно дуже вологе, і не все сміття, особливо якщо воно невелике, відділяється при першому очищенні. Ну і при повторному пропуску через зерносушарку соняшник краще перемішується, що особливо актуально для модульних зерносушарок.

Про роботу із соняшником на «Білозаводському елеваторі» розповів його директор – Сергій Щербань

На підприємстві соняшник перед сушінням взагалі не чистять. Однак експерт застерігає: подібний досвід не можна переймати сліпо, інакше може спалахнути зерносушарка. У роботі кожного підприємства є свої нюанси, і на технологію сушіння впливає дуже багато чинників, починаючи з конфігурації зерносушарки.

Сергій Щербань категорично не рекомендує сушити соняшник без очищення на модульних зерносушарках.

«На модульних зерносушарках пальники встановлені в максимальній близькості із зерном. Вентилятори можуть засмоктувати частинки сміття ззовні, ці частинки спалахують і, не встигаючи згаснути, потрапляють у прямий контакт із зерном – там все роздмухується і йде займання», – пояснює експерт механізм роботи із соняшником на модульних зерносушарках.

Він вважає, що при роботі з модульними зерносушарками обов’язково потрібна скальперація і бажано аспірація. Не слід нехтувати грубим очищенням соняшника і при підготовці до сушіння на шахтних зерносушарках. Відібрати скальператором невимолочену шапку соняшника, чиїсь капці або гайковий ключ, явно не завадить.

На думку експерта, для сучасних шахтних зерносушарок легко витаюче сміття менш небезпечне. Пальник у таких сушарках розташовано на досить великій відстані від контакту із продуктом – в 5–10 метрах. Таким чином, частки сміття, які засмоктує вентилятор, перегорають, не доходячи до зерна, і загоряння вдається уникнути. Однак і з шахтними зерносушарками необхідно бути «напоготові» і по можливості мінімізувати наближення легко витаючого та легкозаймистого сміття до пальника.

Сушіння соняшнику без очищення на «Білозаводському елеваторі» Сергій Щербань пояснює суто економічними вигодами.

«Відходи соняшника можна вигідно продати в більш пізні періоди. Але якщо чистити соняшник перед сушінням, відходи будуть вологими, отже, довго їх зберігати не вийде. Доведеться продати в активний сезон, коли ціна на відходи мінімальна. Ми, маючи шахтну зерносушарку, у якій пальник розташований на значній відстані від безпосереднього контакту з продуктом, можемо собі дозволити не чистити зерно перед сушінням і сушити його досить агресивно», – говорить керівник.

Він зазначає, конструкція зерносушарки впливає також на технологію сушіння.

«Якщо зерносушарка модульна, то сушити соняшник потрібно при температурі сушильного агента 40–50 ℃. На шахтній зерносушарці ми доводили температуру сушильного агента і до 100 ℃. Конструкція сушарки дозволяє нам це робити. А ось сам соняшник я б не рекомендував нагрівати вище 38 ℃ », – говорить Сергій Щербань.

Він пояснює, що температура зерна залежить від температури сушильного агента і від часу вивантаження. Це називається енергетичний баланс. При сушінні взаємодіють два продукти – це сушильний агент і зерно. У кожного своя вологість і температура. Обидва прагнуть вирівняти між собою ці два показники. Зерно рівняє до своїх показників вологість сушильного агента, а сушильний агент, в свою чергу, віддає зерну температуру, щоб зрівнятися з соняшником в цьому показнику. І якщо нагріти соняшник вище 50 °C, при охолодженні він ще «викине енергію».

«При нагріванні соняшнику до 55 °С вступає в дію закон поверхневого натягнення. Молекула води в соняшнику має таку енергію, що здатна прорвати поверхневе натягнення зерна і вирватися ззовні. Тобто, якщо сказати просто, коли ви нагріваєте соняшник до 50-55 ℃, ви задаєте волозі, яка знаходиться в зерні, енергії з запасом. При охолодженні або відлежуванні насіння ця енергія буде ще сильніша і дасть можливість молекулам води більше вириватися із зерна. Після виходу із зерносушарки зерно буде ще досушуватися. І якщо на виході у вас датчик покаже 7% вологи, то в зерні ще є досить велика кількість енергії, яка здатна при охолодженні і відлежуванні довіддати вологу. Таким чином, через деякий час зерно буде ще з більш низькими показниками по волозі. Тому температура зерна 45 °С і вище говорить про те, що зерно буде пересушене», – пояснює Сергій Щербань.

Ще один момент, на який необхідно звертати увагу в будь-якій зерносушарці, незалежно від конструктиву, – це вивантаження. Вона повинна бути рівномірною, без застою, прикипання і коксування продукції. В іншому випадку при будь-якому попаданні запаленої смітинки в місця коксування гарантоване займання.

Експерт радить стежити за цим постійно і системно – не один раз на тиждень, а кілька разів у зміну. Для зручності візуального спостереження можна використовувати додаткові віконця, вирізані в шахті зерносушарки.

Оригінал статті опубліковано на сайті Elevatorist.com.