Результати семінару «Розвиток елеваторної галузі в умовах кризи»

12.06.2020

Загальна обстановка

Позитивна. Пандемія не зупинила агросектор. Попри все, аграрії активно працюють, машинобудівники виробляють обладнання для елеваторів без зупинок, зерносховища дотримуються контрактів і відвантажують продукцію навіть у карантин: простіше у цьому відношенні елеваторам, на яких впроваджений HACCP, – тут дії для забезпечення безпеки виробництва уже максимально прописані й відпрацьовані, їх лише розширили та посилили з огляду на вимоги карантину.

Входимо у новий маркетинговий сезон із новими надіями та викликами!

(Із виступу Святослава Ткаченка, редактора порталу «Хранение и переработка зерна»)

Про статистику й перспективи

• Стійка тенденція останніх десятиліть до зростання виробництва: в середньому маємо приріст зернових та олійних культур на 27% кожні 5 років. В результаті рекорд 2019-го сумарно становив 98,3 млн тонн.
• В наступну «п’ятирічку» експерти обіцяють приріст на 20%, а далі – на 15%. До 2030-го врожай прогнозують на рівні 120 млн тонн.
• Серед стимулів збільшення виробництва, а значить, і розвитку елеваторної галузі: активне впровадження нових технологій, формування якісного насіннєвого фонду, попит на українське зерно та продукти переробки олійних культур (азійські країни, значний експорт кукурудзи в ЄС тощо).
• Стримуючі ж моменти: перегляд обсягів споживання деякими країнами через ризики пандемії; досить жорстка конкуренція на міжнародних ринках (по багатьох, наприклад, пересікаємося з тією ж Росією).

«Про погоду»

Загальна нестабільність погодних умов – тепла зима, дощовий травень і наступне різке зростання температури – спонукають фахівців робити досить обережні прогнози щодо врожаю цьогоріч. З одного боку, теплі зими знижують ризики втрати урожаю, з іншого – аномальні весни несуть ризики для факторів виробництва.

Основні виклики, які ставить погода перед елеваторами цього сезону:

• через значні опади у травні й неможливість обробляти посіви засобами захисту – додаткові вимоги щодо очищення продукції від бур’янів;
• потреба у додатковому досушуванні навіть у регіонах, де її раніше не було, а отже, прийняття рішення про придбання зерносушарки в умовах невизначеності кліматичних умов;
• розвиток захворюваності рослин, а значить, необхідність роздільного зберігання зерна з різною якістю задля збільшення маржі.

До речі, в структурі зернових домінують все ті ж кукурудза, пшениця і соняшник (майже 80% виробництва). Тож така орієнтованість на монокультури вносить певні складнощі для обробки нішевих високомаржинальних культур, що експерти називають ще одним, уже незалежним від погоди, викликом для елеваторної галузі.

Про потребу в елеваторах і плани на рік

Спеціалісти говорять про необхідність технологічної оптимізації вже існуючих елеваторів відповідно до змін клімату та глобального попиту і озвучують прогнози щодо збільшення ємності спеціалізованих зерносховищ мінімум на 10 млн тонн на найближчі 10 років.

На маркетинговий рік 20-21 планується зведення близько 1 млн – 1 млн 200 тонн зберігання ємностей.

(Із виступу Андрія Купченка, керівника служби бізнес-проєктів ІА «АПК-Інформ»)

Про інвестиції

• Загалом інвестиційне забезпечення сільського господарства нашої держави – на досить непоганому рівні. Проте хочеться показників передових держав світу.
• В структурі місцевих інвестицій переважають власні кошти підприємств (а отже, інвестиції залежать саме від їхніх прибутків) – майже 91% порівняно із 65% капітальних інвестицій із власних коштів підприємств та організацій загалом по державі.
• Серед основних закордонних інвесторів – майже 50% від офшорних зон, далі традиційно Швеція, США, Франція та Німеччина.
• Щодо іноземних інвестицій агросектор все ще значно програє харчовій галузі (різниця в 6,2 рази).

(Із виступу Олександра Захарчука, доктора економічних наук,

завідувача відділом інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення

Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки»)

Про роботу в умовах карантину

Дякуємо учасниками, що поділилися особливостями співпраці з дозвільними інстанціями в період карантину та ще й на етапі їх реструктуризації, зокрема, щодо отримання дозволів на будівництво. Адже пандемія – не привід змінювати плани щодо будівництва елеваторів, і, як зазначив один із доповідачів, керівник проєкту будівництва зерносховища ТОВ «Виробниче об’єднання «Південь» Дмитро Ніколаєв, «для фундаментальних бізнесів умови кризи на руку в частині таких проєктів».

Особлива подяка спікеру Ярослав Штика, експерту з будівництва та  експлуатації елеваторів, за те, що в деталях довів, що автоматизація зерносховища – не міфічна перевага, а реальна можливість оптимізувати штатний розпис і дієво допомогти бізнесу в ці часи.

Про новий ДБН

Учасники оцінили його позитивно, зокрема в частині уніфікації вимог щодо міцності елеваторних конструкцій. «Адже за останні 10 років саме за рахунок додаткової металоємності й додаткової надійності обладнання орієнтований на вимоги Єврокодів внутрішній виробник зміг завоювати додаткову довіру українських  аграріїв», – так резюмував питання Ярослав Штика.

Дякуємо аграріям за довіру, учасникам за корисну практичну інформацію, а організаторам – порталу «Хранение и переработка зерна» і Асоціації елеваторів України – за організацію зустрічі професіоналів галузі, зручний формат і цікаві теми!

Автор – Світлана Ларіонова, менеджер зі зв’язків з громадськістю KMZ Industries (Facebook, Linkedin)