12.06.2018
Елеватор біля зони бойових дій – не тільки ризикове підприємство, але зручний логістичний хаб для місцевих аграріїв.
У 2017 році рентабельність елеваторного бізнесу була на рівні 15 $/т, що стало найнижчим показником за останні роки, розповів керівник проекту Zernovoz.in.ua Олександр Слащенко. На його думку, головна причина падіння рентабельності – за останні роки поява нових елеваторних об’єктів.
Але при цьому зерносховищ все рівно не вистачає, коментує генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль. «Елеваторів має вистачати на весь обсяг ранніх зернових. Але ми ще не маємо сховищ на 30-33 млн тон одночасного зберігання зерна», – нарікає генеральний директор УАК.
Як вважають в компанії KMZ Industries, обсяг ринку побудови нових елеваторів у 2017 році в грошовому вираженні перевищив 3 млрд гривень, і тенденція його зростання збережеться протягом наступних 3–5 років. За статистикою Мінагрополітики, минулоріч аграрії побудували 88 нових зерносховищ у всіх областях України.
Один з таких елеваторів з’явився у поблизу міста Ізюм – у с. Капітолівка. Об’єкт потужністю у 8 тисяч тон зерна одночасного зберігання побудувала фірма ТОВ «Ізюм Агро Інвест», котра також має елеватор в Куп’янську. Роботу елеватор почав у квітні цього року. “За нашими розрахунками, існуючих потужностей не вистачає для обслуговування території, яка знаходиться на стику Харківської та Донецької областей”, – говорить директор компанії Роман Бондаренко. На елеваторі, де працюватиме 35 осіб, відкрито лабораторію, яка зможе визначити число падіння, засміченість, скловидність і відсоток білку. У перспективі лабораторію атестують по НАССР.
Недруги інвестора
Елеватор в районі з’явився попри низку факторів, які заважають інвестиціям в регіон, розповідає голова Ізюмської районної державної адміністрації Любов Шамрай. Перша проблема – місто Ізюм та Ізюмський район включено у зону антитерористичної операції (АТО). Близькість до району бойових дій позначилась на бажанні місцевих підприємців інвестувати у бізнес. «Попри законодавчу заборону, три наших місцевих фермери продали господарства і поїхали фермерувати у Росію, де є ринок землі», – розповідає Шамрай. Друга проблема – законодавство забороняє перевірки підприємств, які перебувають у зоні АТО. І така заборона стимулює нечесних власників операторів «грати» з показниками взятого на зберігання зерна.
Третя проблема – контролюючі органи, як наприклад Держархбудінспекція, робить перепони інвесторам, непрямо вимагаючи хабар. Тому, як нарікає власник компанії «Юнітек» Юрій Михайлов, аграрії на Харківщині не поспішають будувати навіть напольні склади для зберігання зерна. Фермери побоюються, що не зможуть легалізувати свій об’єкт, уточнює він.
Четверта проблема – аграрії регіону не мають звичку зберігати своє зерно саме на елеваторах, скаржиться очільник Роман Бондаренко. Його слова підтверджує власник фермерського господарства «Найкращі врожаї» Андрій Карбан. «У дрібних фермерів менталітет такий – їм краще зерно на власному складі зберігати», – каже аграрій. За його словами, аграрії зараз мають достатньо можливостей, аби взяти кредит на побудову елеватора. Але при цьому мають прораховувати майбутню рентабельність такого бізнесу для себе. На думку Карбана, потреба зберігати зерно на елеваторах виникає лише при форвардних контрактах, або ж при поставці зерна на конкретно визначених умовах.
Окуповане зерно
Любов Шамрай каже, що потужності елеваторів району у 200 тис тон достатньо, аби зібрати весь врожай зернових, який минулоріч був 125 тис тон, у «кращі роки» – 200 тис тон. Але власник «Ізюм Агро Інвест» розраховує, що аграрії Ізюмщини у наступні декілька років збільшать власну врожайність. «Ми вивчили географію, і зрозуміли, що тут найгірше всіх збирають врожай, Тут – шалений потенціал, і нові агротехнології ще сюди дійдуть, і для зібраного врожаю елеваторів не вистачитиме. Тим більш, у нас в регіоні є вже елеватори, які завантажені на 120% за сезон», – коментує Бондаренко.
Поки що, коментує підприємець, його зерносховище працюватиме як перевалочний пункт. Технічні можливості об’єкта дозволяють проводити розфасовку зерна. Навіть – фасувати продукцію у біг-беги, завдяки чому залізнична перевалка агровантажів зможе обійтись доступними піввагонами, а не дефіцитними хоперами-зерновозами. Бондаренко деталізує, що елеватор побудували на місці старого бурякоприймального пункту, розташованого поблизу залізничної станції Ізюм. Головною перевагою була наявність готової залізничної колії. Тому, каже власник «Ізюм Агро Інвест», його елеватор у експортний сезон легко зможе за добу навантажити «маршрут» вагонів- зерновозів у 54 вагони. Тим більш, як свідчать дані УЗ, заявки аграріїв Харківщини на вагони задовольняються мінімум на 80%. Ймовірну проблему для аграріїв – нестачу вагонів, компанія обіцяє виправити зазадалегідь. «Це питання ми успішно вирішуємо: партнерське підприємство з власним ж/д парком нових вагонів. Як не буде вагонів «Укрзалізниці» – будемо вивозити своїми. Ми хочемо запропонувати комплексну послугу «прийом-завантаження-логістика в порт». Швидкість приймання буде 2 тисяч тонн зерна на добу; паралельно ми можемо відвантажувати до 3,5 тис. тонн. Тобто завантаження вагона буде йти швидше, ніж приймання», – говорить Бондаренко. Також, за його словами, компанія буде розвивати контейнерні перевезення. «Ми намагаємось побудувати універсальну платформу, для перевантаження, перефасовки вантажу та відправки у порти. Ми хочемо навіть налагодити поставку у порти соняшнику крупнокубовими зерновозами, це в Україні мало хто робить», – наголошує елеваторист. За його розрахунками, за сезон елеватор потужністю у 8 тис тон зерна дасть 100 тис тон переваленої агропродукції.
Тим більш, на думку очільниці Ізюмської РДА, послуги такого елеватора будуть потрібні не лише аграріям Харківщини. «Мінагрополітики закликало фермерів з прифронтових територій убезпечити свій врожай, тому зберігати своє зерно у нашому районі. Як мінімум, інтерес проявили аграрії із Сватівського району Луганщини», – коментує Шамрай.
Комплекс побудував провідний український виробник KMZ Industries. Основною вимогою «Ізюм Агро Інвест» було забезпечити одноразове зберігання кількох культур або сортів, а також оперативну їх перевалку в вагони. «Для зберігання було змонтовано чотири силоси для пшениці 3-го класу, фуражного зерна, ячміню та кукурудзи, а для переміщення – весь комплекс транспортного обдладнання», – Владислав Переходько, регіональний представник KMZ Industries.
Оригінал статті за посиланням.
+38 (05346) 221 38
39500, Україна, Полтавська обл.,
м. Карлівка, вул. Сергія Нігояна, 2
+38 (050) 435 76 97
sales@kmzindustries.ua ,
02002, Україна, м. Київ,
вул. Микільсько-Слобідська, 2В