Азбука елеватора

Фермерський елеватор

28.07.2020

Фермери – в епіцентрі подій

Історично елеватори в нашій країні будували переважно середні та великі агрохолдинги, а от тенденція останніх років вказує на активну участь у цьому процесі саме сегменту малих підприємств. Якщо раніше середній земельний банк «будівельника» елеватора був від 50 тис. га і вище, то зараз клієнтами виробників елеваторного обладнання стають і господарства із 3, 5, 10 тис. га.

Більше того, експерти прогнозують, що основний процент будівництва зерносховищ в найближчому майбутньому припадатиме на агрокомпанії середнього й малого розміру – від 3 тис. до 50 тис. га власних земель. Саме вони стануть основними драйверами подальшого зростання ринку.

Як відрізняється фермерський елеватор від лінійного? І які опції доступні цьому типу зерносховища, щоб спростити технологію і дозволити фермеру, що не будує складний промисловий об’єкт і не має можливостей, якими володіють великі агрохолдинги, втілити мрію про власне зерносховище і вкластися в оптимальний бюджет? Розповідаємо.

Бічне вивантаження

Вигоди: допомагає фермеру зекономить кошти, спрощує технологічні процеси на елеваторі, полегшує вивантаження зерна, робить вивантаження більш щадним, що в кращий бік позначається на якості продукції.

У класичному розвантаженні беруть участь норії, самопливи й конвеєри, а зерно спочатку перевантажують у розвантажувальний бункер і лише потім – у машину. Бічне ж розвантаження (його ще називають гравітаційним або самопливним) відбувається під впливом сили тяжіння й передбачає розвантаження зерна безпосередньо на машину, без використання класичного транспортного елеваторного обладнання. Ви просто відкриваєте заслінку ззовні силосу, далі зерно стікає до жолоба й через самоплив вивантажується на будь-який автотранспорт.

Таким чином удається прискорити час вивантаження, а через те, що зерно не проходить транспортними системами, значно знижується його пошкодження і ви не втрачатимете на якості вашої продукції. Щодо економії, то тут вдасться значно заощадити на електроенергії: адже на відміну від класичного транспортування зерно за такого способу вивантажується виключно під дією сили тяжіння.

Поради досвідченого елеваторника:

1. Бічне розвантаження силоса не можна розглядати як основне – за його допомогою вдасться розвантажити в середньому 40% продукції із силоса. Остаточне розвантаження має проводитися за класичним принципом – через центральний вивантажувальний отвір у днищі силоса й за допомогою зачищувального шнека. Лише так (але в жодному разі не дозавантаженням!) потрібно відновлювати утворений після бічного розвантаження кут нахилу зерна.
2. Щоб продукт стікав до точки розвантаження пошарово й рівномірно, такі силоси оснащують спеціальними дефлекторами – коробами, що встановлюються на внутрішній стінці. Вони дещо затримують зерно й не дозволяють продукції із середніх шарів витікати раніше верхніх. До того ж, щоб компенсувати зусилля, що виникають через наявність бічного отвору в силосі, виробник має встановити додаткові вітрові кільця й забезпечити підсилення корпусу, що збільшує міцність конструкції.
3. Не вивантажуйте через бічні самопливи вологе й недоочищене зерно. Це категорично заборонено!
4. Якщо плануєте експлуатувати силоси із системою бічного вивантаження, приділіть особливу увагу підготовці персоналу – тут вона особливо важлива. Допомогти вам може виробник обладнання: KMZ Industries, наприклад, проводить обов’язкове безкоштовне навчання персоналу замовника в період монтажу, під час налагодження нового обладнання тощо. До того ж, наразі це єдиний з українських виробників, хто розробив і реалізував опцію бічного вивантаження для своїх клієнтів.

Вивантаження у фундаменті

Вигоди: економія коштів (і часу) на вартості бетонних і земляних робіт. Для силосів діаметром від 11 до 24 м, наприклад, вона вимірюється в сотнях тисяч гривень.

У класичному виконанні транспортер, на який подається зерно після вивантаження із силоса, знаходиться в підсилосній галереї. У фермерському ж варіанті відмовляються від будівництва підсилосної галереї й розміщують транспортер безпосередньо всередині фундаменту – в бетонній подушці. При цьому натяжна та приводна станції будуть винесені за межі силоса.

Порада досвідченого елеваторника:

1. На відміну від класичної схеми ця система механічна, тож працювати з нею не настільки зручно. А ще доступ до транспортера при такому його розміщенні ускладнений, що в свою чергу дещо ускладнює обслуговування. Тому більше уваги приділяйте доведенню зерна до кондиційного стану.
2. Якщо на об’єкті, де ви плануєте будувати ваш елеватор, близько розташовані ґрунтові води, підсилосну галерею просто неможливо побудувати. Тож вивантаження у фундаменті буде реальним виходом.

Система аерації «фул-флор»

Вигоди: економія на фундаменті й часі монтажу.

У цьому варіанті системи аерації вентиляція силосу відбувається через усі 100% площі підлоги, тоді як в інших системах вентиляційні канали займають лише 13–15% площі.  «Фул-флор» же не має як таких аераційних каналів – увесь простір між базовим бетоном і площиною «фул-флору» (близько 30 см) заповнюється повітрям, яке й продуває зернову масу. Тому на відміну від інших систем він не потребує додаткової бетонної подушки, а встановлюється на металевих опорах безпосередньо на базовий фундамент. А економія на бетоні – це менша вартість. Та й монтувати такий силос швидше.

Порада досвідченого елеваторника: щоб чистити «фул-флор», його потрібно принаймні частково розбирати. Незважаючи на це, завдяки можливості економити при будівництві елеватора і швидше ввести об’єкт в експлуатацію він користується значним попитом у багатьох аграріїв. Серед українських виробників таку систему аерації для силосів на плоскому днищі наразі пропонує лише компанія KMZ Industries.

Фермерська зерносушарка

Вигоди: економія на вартості придбання та експлуатації.

Зазвичай фермери обирають зерносушарки потужністю від 10 т/год до 25 т/год (або 200–500 тонн/добу) по кукурудзі при знятті вологості від 24% до 14%.

Економити в зерносушарках дозволяє:

     1. Рекуперація тепла. Така система знижує використання палива на 30% порівняно із зерносушарками без рекуперації. При рекуперації тепла частина відпрацьованого повітря із найменшим вмістом вологи та повітря після охолодження подаються через вентилятор до камери гарячого повітря для повторного використання. Таким чином потрібно менше енергії для нагрівання суміші «нового» холодного повітря й повторно поданого теплого.

     2. Пилопригнічення. Наприклад, у зерносушарках Brice-Baker представлено 2 системи пиловловлювання на вибір користувача: аспірація, яка стримує виділення 97,85% пилу за межі обладнання, і теж ефективне, проте більш доступне за ціною, пилопригнічення. Найчастіше саме йому віддають перевагу фермери через можливість зекономити при покупці.

До речі, зерносушарка Brice-Baker працює на розрідженні, тому використовує на 40% менше енергії порівняно із сушарками, що працюють за принципом нагнітання. Додаткову енергоефективність за рахунок зниження тепловіддачі, а значить, економію, тут також забезпечує утеплення корпусу та даху базальтовими негорючими плитами, які, до того ж, служать звукоізоляцією.

Порада досвідченого елеваторника: щоб не допустить займання пилу, зерносушарку з пилопригніченням потрібно чистити частіше, ніж зерносушарку з аспірацією.

     3. Використання альтернативних видів палива: соломи, пелет, тріски тощо. До цього способу економії іноді вдаються навіть великі холдинги. Проте у першу чергу такі рішення популярні серед невеликих фермерських господарств.

Поради досвідченого елеваторника:

• Серед усіх видів пального для зерносушарок найдорожче дизельне, далі йде скраплений газ, потім природний. Найдешевші – альтернативні види. Наприклад, наприкінці минулого року сушити на пелеті було в 2 рази дешевше, ніж на газу.
• Ефективність рішення потрібно рахувати індивідуально для кожного окремого господарства. Якщо власних джерел палива немає, варто обов’язково прораховувати логістику – адже чим легший продукт, тим дорожче його транспортувати. Аби рішення було дійсно дешевшим за газ, при щільності продукту до 300 кг/м куб. віддаленість джерела не повинна перевищувати 80 км.
• Зауважте: такий спосіб економії також потребує початкових інвестицій в теплогенератор, що працює на альтернативних видах палива.
• Зерносушарка має бути адаптована до використання цього теплогенератора, адже не все обладнання такого типу працює на «альтернативі» в силу своїх конструктивних обмежень. Поцікавтеся про це у виробника, якщо плануєте використовувати таку можливість економії зараз або у майбутньому.

     4. Можливість модернізації. Так само ще до придбання обладнання не зайвим буде переконатися, чи передбачає її обрана зерносушарка. Якщо відповідь виробника буде позитивною, вам не доведеться витрачатися на нову зерносушарку у майбутньому, коли господарство збільшиться й потрібно буде посилювати сушильні потужності. Це можна буде зробити лише за рахунок монтажу додаткових модулів.

Отже, радьтеся із виробником, підбирайте опції безпосередньо під ваші індивідуальні задачі й  користуйтеся всіма доступними можливостями економії, аби фермерський елеватор став максимально зручним і доступним для вас!

Автор – Олександр Ткаченко, керівник відділу продуктового маркетингу KMZ Industries (Facebook, Linkedin)