Азбука елеватора

Узагальнення знань про експлуатацію силосів: експлуатаційна безпека елеватора

06.05.2022

Мало придбати – потрібно знати, як експлуатувати та піклуватись про працездатність. Це стосується будь-якого обладнання. Силоси не є виключенням. У новій серії публікацій від Романа Штельмаха, директора департаменту клієнтського сервісу KMZ Industries, йтиметься про експлуатацію силосів.  Перша стаття призначена для тих, хто вже має елеватор чи планує будувати, а також для тих, хто розраховує вартість користування сучасним зерносховищем чи вивчає питання забезпечення експлуатаційної придатності силосів.

Насамперед хочу наголосити, що охорона праці та безпека експлуатації елеватора – це свідомий виважений вибір кожного власника та відповідального керівника. В цьому матеріалі не буде посилань на правила, норми та постанови, що регламентують безпеку життєдіяльності. За потреби ви самостійно знайдете актуальну інформацію, або за запитом (по можливості) допоможу розібратись окремо в кожній ситуації.

• Взагалі у нас є безліч нормативних документів, дія яких поширюється на всі суб’єкти господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правової форми, які здійснюють діяльність, пов’язану зі зберіганням та переробкою зерна.

• Крім того, ніхто не забороняє для певного об’єкту самостійно розробити та дотримуватися своїх стандартів та норм, що забезпечать безпеку праці, експлуатації обладнання, будівель, споруд, інженерної інфраструктури тощо.

Що таке силос згідно з нормативними документами України?

Слід зауважити, що тлумачення терміну «силос» в нормативних документах України має різні формулювання. Далі по тексту силос – це металева/сталева ємність вертикальної циліндричної форми, яка завантажуєтеся згори під дією сили тяжіння та призначена для зберігання сипких матеріалів (зернових та олійних культур). Вона має дах та може бути встановлена двома способами:

• на плоску (бетонну) основу, в яку можуть бути вбудовані аераційні канали та вивантажувальні механізми;
• на конічну вивантажувальну воронку (конус нижній).

Тому далі, з огляду на таку ознаку силосу, як «металева/сталева ємність», розглянемо питання забезпечення його експлуатаційної придатності.

Силос металевий як виріб повинен бути надійним і безпечним за дотриманням умов, що відповідають нормальному режиму його експлуатації. Тобто є впливи, які повинні бути враховані в поєднанні з можливими прогнозованими впливами, що виникають від:

• навантаження продуктом зберігання (зерном);
• роботи устаткування (вентиляторів, транспортерів);
• навантаження, яке з’являється як результат природних явищ або людської діяльності.

Що може завадити працездатності елеватора?

Не завжди обладнання, конструкції тощо постачаються одним виробником або виробниками, між якими є розуміння, як узгодити роботу всього комплекту. На жаль, проєктувальники не завжди звертають увагу на навантаження та впливи оточуючого середовища. Наприклад, непоодинокими є випадки, коли не враховуються допустимі впливи, теплові або експлуатаційні (силові) переміщення металевих конструкцій, деформації та осадки основ (фундаментів). Це все призводить до непроєктних деформацій споруд та/або обладнання.

Окрім умов нормальної експлуатації потрібно розглядати небезпеки, які самі по собі або у поєднанні з іншими факторами можуть призвести до порушення працездатності елеватора загалом. Наприклад:

• недосконалості норм проєктування;
• помилки проєктування;
• недоліки виготовлення або монтажу;
• порушення вимог безпечної експлуатації;
• використання обладнання не за призначенням;
• помилки персоналу через неуважність або низьку кваліфікацію;
• зміни технологічного процесу, що викликають істотні зміни технологічних навантажень і впливів;
• перенавантаження, що виникають при стихійних лихах, техногенних аваріях тощо.

На жаль, в житті всі можливі небезпечні впливи не враховуються, або ми (споживачі) свідомо не бажаємо платити за «понаднадійне». Тому з міркувань безпеки протягом усього періоду будівництва та експлуатації силосу/елеватора потрібно запровадити та виконувати комплекс заходів, спрямованих на попередження небезпек або зниження їхнього впливу.

Як визначити технічний стан силосів та конструкцій елеватора?

Стосовно металевих типових (башти, опори, вежі, галереї, мости тощо) або залізобетонних конструкцій елеватора все зрозуміло – є державні будівельні норми (ДБН) та інші нормативні та керівні документи щодо перевірок, визначення технічного стану, ремонту, підсилень тощо. Тому не має сенсу на викладання цих знань в цьому матеріалі.

А щодо силосів?

З міркувань одних спеціалістів силос – це обладнання, на думку інших – споруда.

У ГОСТ ЕН 1070 вказано, що обладнання – це сукупність пов’язаних між собою частин або пристроїв, із яких принаймні одне рухається, а також елементи приводу, керування та енергетичні вузли, призначені для певного застосування, зокрема для обробки, виробництва, переміщення або упаковки матеріалу. До терміну «обладнання» відносять також машину і сукупність машин, які влаштовані й керовані і функціонують як єдине ціле для досягнення однієї і тієї ж мети.

Спираючись на це визначення, впевнено можемо стверджувати, що окремо силос визнати обладнанням складно. Але якщо його розглядати в сукупності з іншими машинами та механізмами, з огляду на технологію обробки та збереження зерна, тоді все це вкупі є обладнанням.

Висновок: силос – це споруда, яка є частиною обладнання елеватора (зерносховища), яке необхідно проєктувати та експлуатувати відповідно до настанов, стандартів розробника/виробника силосу, а також діючих нормативних документів та ДБН.

Із чого складається догляд за силосами?

Як забезпечити експлуатаційну придатність силосів окрім виконання вимог «Настанови щодо експлуатування» та «Правил охорони праці»?

Припустимо, що проєктних помилок, недоліків монтажу та іншого з вищезгаданих факторів небезпеки немає, тоді власникові/керівникові елеватора потрібно організувати догляд за силосами.

 Інтенсивність експлуатації силосів буде різною. Вона базується на технологічному призначенні силосу та технології, що застосовується на підприємстві. Тому на різних об’єктах будуть свої особливості експлуатації силосів. Проте нижчевикладений перелік заходів можна назвати «аксіомою» догляду за силосами. Саме з них потрібно починати.

Догляд за силосами складається з таких заходів:

1. Поточний або періодичний огляд – це візуальне спостереження за об’єктом із метою виявлення змін у конструкції, виявлення дефектів, пошкоджень.
2. Моніторинг – це інструментальні заміри з метою виявлення небезпечних змін в напружено-деформованому стані тримальних (несних) конструкцій, в деталях силосу. На підставі цих замірів дається висновок відповідності вимогам ДБН.
3. Планові обстеження – це комплекс заходів, метою яких є виявлення фактичних характеристик і конструктивних параметрів силосу. На підставі проведеного обстеження сталевих конструкцій, виконання перевірних розрахунків та аналізу їхніх результатів визначають категорію технічного стану цих конструкцій та умови їх подальшої експлуатації.
4. Позапланові обстеження у випадку стихійних лих, техногенних аварій, інформації про аварії на інших підприємствах або виявлення будь-яких факторів ймовірного погіршення технічного стану силосу.

Нагляд організовує та здійснює фахівець або служба технічної експлуатації будівель i споруд із залученням відповідних експертів. Періодичність та обсяг робіт визначаються умовами експлуатації та нормативними документами. Перелік робіт за кожним етапом догляду за силосами розглядається у статті «Узагальнення знань про експлуатацію силосів: догляд за силосами». Про нюанси, на які має звернути увагу власник/керівник елеватора при обстеження силосів, говоримо у статті «Узагальнення знань про експлуатацію силосів: обстеження металевих силосів».

Автор – Роман Штельмах, директор департаменту клієнтського сервісу KMZ Industries (Facebook, Linkedin)