Як побудувати елеватор, не наступивши на «граблі»

30.12.2020

Ви рішуче налаштовані на зведення власного зерносховища, або ж ідея поки лише жевріє на горизонті й усе більше приваблює безліччю переваг такої інвестиції. Водночас ви розумієте, що будь-яке будівництво – процес непростий, а вже будівництво елеваторного комплексу, навіть, наприклад, і невеликого масштабу, – непростий удвічі. Куди звертатиметесь, із  чого починатимете? Напевно, як і більшість, спершу дізнаєтеся порядок цін на ринку. А далі запитаєте порад у досвідчених колег, що вже мали справу із таким будівництвом. У відповідь почуєте безліч історій і рекомендацій, кожна з яких не буде схожа на попередню.

Вчимося на чужих «граблях», аби не наступати на власні

Перша і, напевне, найважливіша умова безпомилкового будівництва ідеального зерносховища – обов’язкове проходження усіх етапів, до того ж, у правильній їх послідовності. І саме це золоте правило зазвичай порушують, вважаючи деякі функції чи етапи будівництва менш важливими чи й навіть просто формальними. Водночас їхня необхідність безліч разів доведена практикою, і кожен своєю чергою страхує іншого і дозволяє уникнути безлічі великих і малих помилок.

Отже, як виглядає зразкове будівництво по етапах, в деталях і без помилок?

Ні кроку без проєкту

Саме так, усе починається з проєкту, і кожний наступний етап базується тільки на ньому. Це, крім іншого, дозволить завершити будівництво точно в строк, а ще – зекономити на капітальних інвестиціях, а в подальшому і на експлуатаційних витратах.

1. На першому етапі проєктування розробляють бізнес-план, адже елеватор – це об’єкт інвестицій, і будь-якому власнику важлива якнайшвидша їх окупність. Для невеликого  зерносховища такий бізнес-план виглядає як техніко-економічний розрахунок, для великого елеваторного комплексу – як техніко-економічне обґрунтування.
2. Далі розробляється базова концепція елеватора, основною складовою якої є технологія: будь-яке будівництво повинне ґрунтуватися саме на майбутніх технологічних процесах. Саме на цьому етапі, зокрема, прописуються необхідні потужності зберігання, транспортного обладнання, сушіння, сепараторів та ін., необхідна кількість маршрутів, завальних ям, багатокультурність елеватора, скільки повинно працювати паралельних маршрутів, планується залізничне або автовідвантаження та багато іншого.
3. За цим слідує наступний етап проєктування, який чомусь люблять пропускати найчастіше – так звана геологія. Ще до оформлення земельної ділянки для будівництва обов’язково треба провести інженерні та геологічні вишукування, визначити наявність і віддаленість комунікацій – газу, води, каналізації, електрики, а головне – особливості ґрунту. Чому уникнення цього етапу проєктування шкідливе і навіть небезпечне? Зовні приваблива ділянка, де не провели цю саму «геологію», може піднести сюрприз у вигляді, наприклад, пучинистих ґрунтів і в майбутньому звести нанівець усе будівництво або ж призвести до проєктування і будівництва недостатньо міцного фундаменту, що своєю чергою спричинить руйнування силосів. Чи варто так ризикувати?
4. Після того як провели вишукування і визначилися з місцем будівництва, в регіональних органах містобудування та архітектури отримують «Містобудівні умови та обмеження». Розробляються вони на основі містобудівного розрахунку, який готує проєктна організація. Коли підключати її до роботи? Справа ваша. З досвіду наших клієнтів – чим раніше, тим краще, бажано ще на етапі інженерно-геологічних вишукувань – так ви уникнете багатьох помилок. Не женіться й за дешевизною послуг таких установ – обирайте середню по ринку ціну. Якщо ж вона відрізняється в рази, готуйтесь до того, що будуть відсутні більше половини необхідних креслень ті матимуть місце інші важливі недопрацювання. Як то кажуть, дешева риба – погана юшка.
5. Від класу наслідків, до якого належить ваш об’єкт (значні, середні та незначні), залежить, наскільки складним буде шлях отримання дозволу на будівництво та введення об’єкта в експлуатацію. Як тільки ви отримали такий дозвіл, можна починати будівництво.
6. До речі, ще до початку основного будівництва ви можете отримати Дозвіл на виконання підготовчих робіт – коли, наприклад, основний проєкт ще проходить експертизу – і вже починати розчищати майданчик, огороджувати ділянку парканом, встановлювати крани. Адже чим швидше завершиться будівництво і об’єкт буде введено в експлуатацію – тим швидше окупляться ваші інвестиції.

Вибір елеваторного обладнання: не ціною єдиною

Не будемо сперечатися – ціна має значення. Але не лише від неї, і тим паче не від продуктивності обладнання чи ємностей і потужностей в тоннах, метрах кубічних тощо треба відштовхуватися. Повірте, як тільки ви почнете розмову із відповідальним виробником обладнання – що бажає не лише якнайшвидше продати, а й прагне встановити партнерські відносини і мати можливість подальшого співробітництва – спливуть не менш важливі для правильного будівництва і розвитку вашого бізнесу питання.

Планується новий об’єкт або ж модернізацію вже існуючого? Яка задача стоятиме перед вашим елеватором: перевантажуватимете через свій елеватор зерно як трейдер чи ж використовуватиме зерносховище виключно для власних потреб? Під які культури, під яку кількість класів плануються ємності? Чи потрібне вам попереднє зберігання вологого зерна перед очищенням і сушінням? Хочете економити за рахунок сушіння на альтернативному паливі, а чи маєте його вдосталь у власному господарстві? І багато-багато інших. І лише з огляду на відповіді триватиме кропіткий процес підбору необхідних вам потужностей зберігання і обладнання відповідної продуктивності.

Як знайти відповідального виробника?  Запитуйте об’єктивні відгуки у тих, хто вже будувався, ваших колег, сусідів. Зустрічайтеся із виробниками, ставте питання – чим більше, тим краще. Вже по тому, як вам відповідатимуть, зрозумієте, чи чують ваші потреби чи ж просто нав’язують власне рішення.

Відвідайте виробництво – ви знайдете там багато цікавої інформації в елеваторній царині й навіть побачите на власні очі момент народження вашого зерносховища. Добре, якщо обладнання виробника експлуатується на різних об’єктах вже давно – так ви будете впевнені в його надійності без ризику вкласти інвестиції в недовговічний продукт. Зручно, і коли один виробник може не лише виготовити обладнання, а ще й змонтувати його, автоматизувати, навчити ваш персонал і забезпечувати подальший сервіс. Це і відповідальність більша, і більше задач, так би мовити, на одні плечі, без необхідності узгоджувати питання з безліччю контрагентів, якими і без того рясніє елеваторне будівництво.

Економія: розумна і не дуже

Окреме питання економії під час придбання елеваторного обладнання. Вона, до речі, не завжди буває шкідливою. На прохання замовника виробник може оптимізувати певні моменті в проєкті – чи з точки зору кількості обладнання, чи технології, чи принаймні просто зекономити, не погіршуючи якості та функціоналу. Наприклад, для елеваторів, де транспортери працюватимуть лише у сезон, а не у форматі 365х24х7, можна  обрати більш доступні за ціною мотор-редуктори українського виробництва. У випадку якщо зерносховище розташовуватиметься не поблизу водойм або складів з мінеральними добривами чи хімічними виробництвами, достатньо вибрати обладнання з оцинкованої сталі з покриттям не більше 275 г/м² – такого шару цинку буде достатньо для експлуатації в цих умовах понад 30 років. До речі, що стосується силосів, найбільш вигідні в перерахунку вартості на тонну зберігання – ємності, в яких висота співпадає з діаметром.

Як ще грамотно зекономити? Проводьте тендери на всі види робіт. Увесь комплекс технологічного обладнання краще замовляйте у одного постачальника – в такому випадку він надасть вам хорошу знижку і нестиме відповідальність за все обладнання зерносховища. А якщо ваш вибір – на користь українських виробників, то отримаєте ще й державну компенсацію 25% вартості робіт і обладнання.

Де економити категорично не радимо? На якості обладнання, зокрема, металу.  Силоси ми, наприклад, виготовляємо виключно з європейської оцинковки: шведської – виробництва SSAB, австрійської – Voestalpine та Wupperman, німецької TyssenKrupp. Ніколи не економте й на ключових деталях транспортного обладнання, на які припадає найбільше навантаження. Бо, знову ж таки, можна на норії зекономити 10 чи 15%,  а вона потім стане в якийсь важливий момент, і виллється це у простій усього транспорту, сушарки тощо. Нерозумна економія – це аж ніяк не економія.

Найбільш розповсюджені помилки будівництва

Тут в першу чергу слід нагадати про  важливість надійних підрядників, якісний «правильний» бетон, на якому теж ні в якому разі не варто економити (це основа, до якої кріпитиметься все технологічне обладнання: чим вона міцніша – тим довше воно працюватиме), обов’язкові авторський і технічний нагляди, поетапне приймання робіт, у тому числі прихованих. А ще не зайвим буде згадати найрозповсюдженіші помилки, яких варто уникати.

• При будівництві фундаментів, основ: коли щоб бригади швидше розпочали монтаж, бетону не дають набрати необхідну міцність, яка потрібна для роботи хімічного анкера для кріплення силосу до основи. Це проявляється згодом, в процесі експлуатації — у вигляді неякісного ущільнення основи, яке призводить до нерівномірних осідань внутрішньої частини силосів, а іноді – навіть і головного опорного кільця
• Із кріпленнями анкерів, які фіксують металеву ємність до фундаменту. Тут ще раз наголошуємо на необхідності особливого контролю з боку технічного нагляду: потрібно проконтролювати діаметр і глибину свердління отвору, якість знепилювання, глибину встановлення анкера і повноту заповнення отвору хімічною сумішшю. На цей етап обов’язково складається акт огляду прихованих робіт, і роботу приймають комісією. Якщо в ході встановлення щось йде не так і встановити анкер в проєктному місці не виходить, потрібно обов’язково викликати проєктувальника, а за необхідності — і розробника обладнання, щоб прийняти рішення про подальші дії.

Буває також, що проєктувальник, коли проєктує частину залізобетонних конструкцій, закладає в місці встановлення анкерних шпильок армування, через яке згодом неможливо просвердлити отвір саме в тому місці, де це необхідно. Усе це через те, що розробник не враховує діаметр розташування анкерних шпильок, який вказаний у завданні на фундамент. Бур свердлильної установки потрапляє в арматуру і йде вбік або швидко виходить із ладу. Тому важливо дуже ретельно вивчати документацію заводу-виготовлювача і не нехтувати дрібницями!

Монтаж від виробника: вибір очевидний?

Радимо замовляти його виконання бригадами виробника. Це і наявність обладнання, що потрапляє під дію спеціальних норм, і максимальна безпека, і мінімальні терміни, і оптимальна організація робіт на будмайданчику, і зрештою – така важлива гарантія на обладнання від виробника. Варто сказати,  послуга ця останнім часом все більш популярна, і все більше клієнтів запитують, чи й ми також монтуємо обладнання: лише за останній місяць, наприклад, було задіяно 150 монтажників і шефмонтажників нашого заводу на об’єктах у семи областях України.

Якщо ж вирішили ризикнути і довірити монтаж стороннім бригадам – радимо взяти хоча би послугу шефмонтажу від виробника: так ви будете впевнені, що на майданчику є спеціаліст, який допоможе прочитати креслення, відповість на запитання, а виробник надасть гарантію на своє обладнання. Адже самостійна робота неспеціалізованих бригад, що і елеватор часто бачать уперше, – це завжди ризик недотримання технології збірки та помилки, через що  іноді навіть доводиться наново збирати обладнання. А ще – зірвані строки і фатальні порушення правил безпеки на будмайданчику.

Автоматизувати елеватор = Пришвидшити його окупність

Її можливості для елеваторів сьогодні справді величезні. Від відстеження роботи зерносховища із будь-якої точки світу, де є інтернет, чи власного чат-боту, що за вашим бажанням надсилатиме сповіщення у разі аварійної події або ж детальні меседжі про кожний рух на вашому об’єкті – до навчання елеваторного обладнання через застосування нейронної мережі для досягнення найвищого рівня диджіталізації і головної мети – повністю безлюдного зерносховища. Це те, що ми нині активно впроваджуємо в Україні, й що зараз, в умовах пандемії, набуває все більшої актуальності для елеваторів.

Звісно, великі холдинги з розгалуженою мережею і віддаленістю офісів від об’єктів значення автоматизації усвідомлюють добре. Не відстають від них і зерносховища середнього розміру, використовуючи її в тому числі для досягнення амбітних цілей збільшення масштабів елеваторного бізнесу. Що стосується фермерів, трапляється, вони вважають значення автоматизації аж надто перебільшеним чи й навіть такою собі нав’язаною виробником обладнання надбудовою. Насправді для них це не лише експлуатаційна зручність і максимальний контроль за процесами. Завдяки автоматизації  в рази знижується потреба у спеціалістах (про проблему дефіциту кваліфікованих кадрів на елеваторах знає кожен). До того ж, чим менше задіяний людський фактор – тим менше помилок, тим ціліше обладнання, в яке ви інвестували, і вища якість продукції, яку обробляєте. А окупність автоматизованого елеватора на півтора роки швидша, ніж аналогічного, але неавтоматизованого. Погодьтеся, вагомий аргумент, як для інвестора.

Що би ви не вирішили, у будь-якому разі радимо одразу робити проєкт на повну автоматизацію, а вже реалізовувати її можна поступово. Це і кошти зекономить в майбутньому, і дасть повне розуміння усієї задачі, і вже на перших етапах дозволить закласти «фундамент» під майбутнє розширення функціоналу.

І наостанок…

Як можна раніше визначайте ключових відповідальних осіб на вашому підприємстві. Головний інженер, головний енергетик тощо – їх потрібно наймати вже на початковому етапі будівництва, щоб вони обов’язково брали в ньому участь, бачили все на власні очі. Адже насправді процес монтажу, пусконалагодження тощо – і є таким собі курсом молодого бійця, тим необхідним мінімумом навчання, який потрібен персоналу елеватора. Якщо є така можливість, не відкидайте і допомогу виробника обладнання у цьому питанні.  А підбиваючи підсумки сказаного, ще раз закликаємо вас дотримуватися обов’язкових етапів і необхідних функцій, бажаємо вам відповідальних підрядників і безпомилкового будівництва.

Автор – Руслан Демчук, регіональний менеджер зі збуту KMZ Industries (Facebook, Linkedin).

Стаття опублікована у 12 номері журналу «Пропозиція» за 2020 рік