Азбука елеватора

Як сушити сою, особливості зберігання та сушіння сої. Очищення сої

30.09.2019

Соя – це вигідно

Основними виробниками сої у світі є США, Бразилія, Аргентина і Китай. Останнім часом ця культура набула широкого поширення і в Україні. Наразі соя – в списку пріоритетних експортно-орієнтованих культур із високим рівнем економічного прибутку, і виробництво її в нашій країні щорічно збільшується.

Судіть самі: якщо порівняти з тією ж кукурудзою, то посівної площі тут потрібно в 2,5 раза менше, при грамотному підході вихід продукту з гектара буде той же, а ціна і затребуваність продукту на ринку в сої в кілька разів вище . Причому, вибравши цю культуру, виграють і ті, хто орієнтований на експорт, і ті, хто вирощує сою для комбікормової галузі, яка в Україні зараз розвивається досить активно. Крім того, кліматичні зміни в Україні з тенденцією до поступового підвищення температур сприяють вирощуванню сої в місцях із великою кількістю опадів, а отже, і зростанню її врожайності.

При цьому вимоги покупців, зокрема експортерів, до якості такої продукції високі, тому одним із важливих умов отримання прибутку є грамотне вирощування і післязбиральна обробка. І якщо технологічні елементи вирощування сої відпрацьовані досить детально, то питання, пов’язані із доробкою і зберіганням врожаю насіння, вимагають окремих роз’яснень.

Особливості сої, що впливають на процеси очищення та сушіння

1. Соя (як і більшість бобових) порівняно із зерном інших культур містить більше білка (38–40%) і жиру (вміст сирої олії в сої – до 18–22%). Ці показники в поєднанні з підвищеною гігроскопічністю насіння призводять до того, що за несприятливих умов (наявність органічних домішок, підвищена вологість) продукція дуже швидко псується.
   Навіть сухе насіння сої за наявності домішок самозігрівається. І вже тим більше небезпечно залишати необробленим зерно сої, зібране в дощову погоду: навіть одна ніч зберігання в буртах може призвести до розмноження цвілевих грибів і самозігрівання зерна і як наслідок – до зниження якості та втрати прибутку. Тому основне завдання післязбиральної доробки сої – якомога швидше очистити і посушити.
2. Що стосується особливостей сушіння. Зерно сої сухе, щільне, має структурно відособлені оболонки, а тому і меншу поверхню випаровування – а це знижує вологовіддачу.
   Вся теплота витрачається в основному на нагрівання насіння, а не на випаровування вологи. При цьому поверхня зерна швидко зневоднюється, а центральна частина зернівки залишається вологою. Тому при застосуванні інтенсивних режимів сушіння насіннєві оболонки розтріскуються.

Очищення сої

Отже, відразу ж після збирання врожаю насіння сої максимально очищують від необмолочених бобів, незрілого битого і плюсклого зерна.

• У зв’язку з тим, що насіннєва оболонка сої дуже ніжна, очищення слід проводити дуже дбайливо.
• Повноцінного насіння сої має бути не менше 95%, домішок насіння інших рослин – не більше 15 шт./кг, у тому числі бур’янів – не більше 5 шт./кг.
• Згідно з агротехнічними вимогами до післязбиральної доробки весь урожай сої ділиться по насіннєвому режиму на такі фракції:
  • непридатні для використання і фуражні відходи,
  • продовольче зерно,
  • посівний матеріал.
• Втрати повноцінного насіння сої у відходи при очищенні насіннєвого матеріалу не повинні перевищувати 10%, а зерна продовольчого призначення – 2%. Наявність розтріснутого насіння допускається не більше 2%.
• Післязбиральна доробка врожаю сої відбувається на зерноочисних машинах. Тут важливо правильно підібрати розміри отворів решіт безпосередньо під сою – тоді очищення буде максимально ефективним.

Як сушити сою

1. Насіння сої вважають сухим, коли його вологість не перевищує 12%, середньої сухості – 12–14%, вологим –15-16% і сирим – більше 16%. Тому вологу і сиру сою зазвичай досушують до вологості 12–14%.
2. Особливість процесу сушіння зерна сої полягає в тому, що її зернівка повільно віддає вологу (0,5–0,8%/год) і дуже легко пошкоджується від механічного впливу. Крім того, оболонка зерна висихає швидше, ніж ядро ​​з сім’ядолями і зародком, починає збільшуватися і під тиском ядра розривається, в результаті чого сім’ядолі розходяться.
3. Тому насіння сої необхідно сушити так, щоб швидкість випаровування вологи з поверхні зерна не перевищувала швидкість переміщення вологи з центру зерна до його поверхні. Інакше нерівномірне висушування різних частин зерна призведе до їх нерівномірного усаджування, за яким послідує розтріскування зерен.
4. Для сушіння зерна бобових використовують шахтні сушарки. Допускається видалення за один пропуск 3-4% вологи.
5. Насіння сої сушать в м’якому режимі за температури нагрівання 25–30 °С залежно від початкової вологості. Тому і температура агента сушіння в шахтних сушарках не повинна перевищувати рівня 50–70 °С (для початкової вологості більше 19%) або 60–80 °С (для початкової вологості до 19%).
6. Товарне зерно сої можна сушити за температури, вищої на 5–10 °С, ніж температура насіння.
7. Сою, як і всі бобові, обов’язково сушать з відлежуванням.
8. Важливою умовою в кінці сушіння є охолодження насіння. Його температура не повинна перевищувати температуру навколишнього середовища більше ніж на 10 °С.
9. Для сої з вологістю менше 15% ефективне також сушіння активним вентилюванням (повітря підігрівається до 30 °С при питомій подачі 400–600 м куб./т).

Порада досвідченого елеваторника: Максимальну точність сушіння забезпечує автоматизована зерносушарка. Похибка вологомірів вхідної та вихідної вологості, якими вона оснащена, тут становить не більше 0,5%. Так ви убезпечите себе від недосушеної або пересушеної продукції і подальших наслідків таких помилок.

Розміщення і зберігання насіння сої

• Однією з основних умов зберігання насіння сої є контроль гідротермічного режиму і ретельне управління ним в процесі всього зберігання.
• Силоси, в яких зберігається соя, обов’язково повинні бути обладнані системою термометрії. Причому із кроком термопари в 2 рази меншим, ніж для інших культур. Така система представляє собою сукупність термопідвісок із цифровими датчиками і програмне забезпечення для передачі і відображення даних в інтерфейсі. Завдання системи – безперервний моніторинг і попереджувальна сигналізація.
• Використовуючи показники термометрії, гідротермічним режимом керують за допомогою активної системи вентилювання зернової маси. Останнє може бути організовано в режимах підсушування, охолодження або «оздоровлення» насіннєвої маси залежно від її стану.
• Найбільш прийнятними є такі режими вологості сої при зберіганні:
  – протягом зими для товарних партій сої – вологість 13% або менше;
  – 12% або менше при зберіганні до одного року;
  – 11% або менше при зберіганні більше одного року.

Порада досвідченого елеваторника: Базова вологість при покупці сої відрізняється у різних експортерів. Так, для прикладу, у японських покупців вона знаходиться на рівні 12%, а у корейських – 14%. Все визначається виключно вимогами контракту.

Потрібно більше інформації? Ми підготували детальні статті:

1. Тримайте зерно холодним! (читати статтю).
2. Вентилювання силосу. Система вентиляції (читати статтю).
3. Особливості сушіння різних культур (читати статтю).
4. Шахтна комбінація (читати статтю).
5. Зазираючи в «шахту» (читати статтю).

Автор – Світлана Ларіонова, менеджер зі зв’язків з громадськістю KMZ Industries (Facebook, Linkedin)