10.07.2019
В силу відмінностей різних культур існують і нюанси їх сушіння. Коротко опишемо основні особливості.
Головною особливістю кукурудзи в частині сушіння порівняно з іншими культурами є її низька вологовіддача.
Інтенсивність вологообміну зерна різних сортів кукурудзи неоднакова, оскільки залежить від розміру зернин, їх форми, фізичної будови, хімічного складу. До того ж, через досить тривалий сезон збору цієї культури на елеватор вона, як правило, надходить різної якості і вологості.
Щоб зберегти без втрат прийняте зерно, його сушать партіями. Це значно спрощує процес і допомагає уникнути пересушування або навпаки – недосушування зерна з різною вологістю.
Особливу увагу приділяють попередньому очищенні. Для цього найкраще підійде сепаратор барабанного типу.
І головне – рівномірність і дбайливість сушіння. Чим вище початкова вологість зерна, тим більш щадним по температурі теплоносія і тривалості за часом повинен бути процес сушіння. Так ви убезпечите зерно від пошкодження тканин і утворення тріщин.
Питома щільність соняшнику майже в два рази менша ніж у пшениці, а сушіння відбувається швидше, ніж у насіння інших культур.
Особливу увагу тут варто приділити підготовці до сушіння. Сильна засміченість – причина низької стійкості при зберіганні і ризик загоряння. Культура повинна обов’язково пройти сепаратор, в ідеалі – з кількома типами сит.
Під час сушіння соняшнику потрібно обов’язково контролювати нагрівання насіння: воно не повинно перевищувати 55 °С. Крім того, краще зосередитися на сушінні великим об’ємом повітря, ніж на температурі, за якої це відбувається.
Ідеальний варіант для якісного сушіння насіння соняшнику – зерносушарки шахтного типу з можливістю рециркуляції продукту. Продукт проходить через сушарку 2-3 рази: такий тип сушіння забезпечує поступове зняття вологи, а значить – дбайливе сушіння. Крім того, постійне перемішування при повторних циклах підсилює тепло- і вологообмін.
У процесі сушіння соняшнику обов’язково варто приділити посилену увагу пожежній безпеці.
Зерно бобових порівняно із зерном інших культур містить більше білка. Воно більше за розміром, сухе, щільне, має структурно відособлені оболонки, а тому і меншу поверхню випаровування – а це в свою чергу знижує вологовіддачу.
Вся теплота витрачається в основному на нагрівання насіння, а не на випаровування вологи. При цьому поверхня зерна швидко зневоднюється, а центральна частина зернівки залишається вологою. Тому при застосуванні інтенсивних режимів сушіння розтріскуються насінні оболонки.
Насіння квасолі, бобів і сої необхідно сушити так, щоб швидкість випаровування вологи з поверхні зерна не перевищувала швидкість переміщення вологи з центру зерна до його поверхні. Інакше нерівномірне висушування різних частин зерна призведе до їх нерівномірного усідання, за яким послідує розтріскування зерен.
Для сушіння зерна бобових використовують тільки шахтні сушарки. Допускається видалення за один пропуск 3-4% вологи, а для крупнонасінних (квасоля, боби) – 2%. Бобові обов’язково сушать з відлежуванням.
Ефективне також сушіння бобових активним вентилюванням (повітря підігрівається до 30 °С при питомій подачі 400-600 м куб./т).
Сушіння насіння ріпаку є однією з найбільш трудомістких і відповідальних в технології сушіння зернових. Вологе насіння, що містить великий відсоток масла і білка, має великий ризик самозаймання. Його треба сушити дуже обережно, встановлюючи температуру теплоносія значно нижчу, ніж при сушінні насіння злакових культур, оскільки при високій температурі згортається і гине білок.
Температура агента сушіння повинна бути не більше 50 °С, аби сушіння не втратила життєздатності. Щоб зберегти якість насіння, після сушіння ріпак потрібно обов’язково охолодити до температури 15-20 °С. Система вентиляції зерносушарки повинна бути обладнана актуаторами (заслінками) для регулювання ступеня розрідження повітря – насіння ріпаку має невелику вагу і за потужної вентиляції буде просто видуватися на вулицю.
Зерно гречки добре піддається сушінню. Однак через нерівномірність дозрівання і, як правило, велику засміченість зернова маса гречки часто зігрівається. Тому після збирання очищати і сушити її треба негайно. Робити це найкраще при м’яких режимах на шахтних сушарках.
Зерно жита має товсту оболонку, що уповільнює випаровування з нього вологи. Висока термостійкість дозволяє нагрівати його до 60 °С.
Зерно вівса завдяки великій шпаруватості добре сушиться, але через небезпеку самозаймання насіннєвих і плодових плівок його не можна нагрівати до температури вище 50 °С.
Зерно проса має щільну оболонку і знижену шпаруватість. Між оболонкою і ядром є повітряний зазор, який перешкоджає теплопередачі, – тепло концентрується на оболонках проса, що призводить до їх розтріскування. Тому при сушінні зерна проса температура його нагрівання повинна бути не вище 40 °С.
Зерно рису має знижену вологовіддачу через наявність під плодовими плівками повітряного зазору. Крім того, низький вміст білків в ньому викликає велику тріщинуватість, що вимагає м’яких режимів сушіння.
Температурний режим повинен бути диференційованим залежно від початкової вологості зерна: при вологості 18% сушать за один пропуск при температурі теплоносія 65-70 °С і нагріванні зерна не вище 40 °С; при вологості близько 20% застосовують двоступінчастий режим (при першому ступені температура теплоносія 60 °С, при другому – 70 °С), допускаючи нагрівання зерна відповідно до 35 і 40 °С. Продуктивність сушарок при сушінні зерна рису низька.
На практиці майже завжди застосовують багатогодинне відлежування (2-3 г) зерна між першим і другим висушуванням. Тривалість відлежування залежить від кількості вологи, яка випаровується під час сушіння за один раз: 3% – не менше 4 год, 2% – не менше 3 год, 1% – до 2 год.
Слід також врахувати, що в зерні сухого рису вологість зародка на 2-3% нижча, а вологого – навпаки. Тому, щоб не допустити швидкого самозігрівання внаслідок високого рівня інтенсивності дихання, зерно рису треба доводити до сухого стану.
Таблиця стану зерна різних культур залежно від його вологості
Вологість зерна, % | ||||
Культура | Сухого | Середньої вологості | Вологого | Сирого |
Пшениця, жито, овес, ячмінь, рис, кукурудза (в зерні) | 14 | 14-15,5 | 15,5-17 | 17 |
Горох, кормові боби, нут | 14 | 14-16 | 16-18 | 18 |
Квасоля, дрібнонасіннєва сочевиця | 16 | 16-18 | 18-20 | 20 |
Соняшник | 7 | 7-8 | 8-10 | 10 |
Ріпак | 9 | 9-11 | 11-13 | 13 |
Соя | 12 | 12-14 | 14-16 | 16 |
Автор – Олександр Небеський, комерційний директор KMZ Industries (Facebook, Linkedin)
+38 (05346) 221 38
39500, Україна, Полтавська обл.,
м. Карлівка, вул. Сергія Нігояна, 2
+38 (050) 435 76 97
sales@kmzindustries.ua ,
02002, Україна, м. Київ,
вул. Микільсько-Слобідська, 2В